Цивільний позивач

Цивільний позивач – це громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред’явили вимогу (цивільний позов) про відшкодування збитків та були визнані цивільним позивачем постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або ухвалою суду (ст. 50 КПК).

Цивільний позов пред’являється до обвинуваченого або осіб, які за законом несуть за нього матеріальну відповідальність (законні представники неповнолітнього, власники джерел підвищеної небезпеки та ін.). Більш детально про цивільний позов та заходи, які використовуються для його забезпечення, розглянуто у Темі № 7 "Цивільний позов у кримінальному процесі".

Цивільний позивач має право:

- подавати докази;

- заявляти клопотання;

- брати участь у судовому розгляді;

- просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову;

- підтримувати цивільний позов;

- ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось, – після призначення справи до судового розгляду;

- заявляти відводи;

- подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову;

- за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки.

Цивільний позивач зобов’язаний:

- пред’являти на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду всі необхідні документи, пов’язані з заявленим позовом;

- не розголошувати без відома слідчого або прокурора дані досудового слідства;

- додержуватися порядку під час судового засідання.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Потерпілий	\|	Цивільний відповідач

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.