• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Правоохоронна діяльність та органи, які її здійснюють: поняття, ознаки та функції

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ У ПОСІБНИКУ

ГПК—Господарський процесуальний кодекс України;

КАС—Кодекс адміністративного судочинства України;

КК—Кримінальний кодекс України;

КпАП—Кодекс України про адміністративні

правопорушення;

КПК—Кримінально-процесуальний кодекс України;

ЦК—Цивільний кодекс України;

ЦПК—Цивільний процесуальний кодекс України;

АРК—Автономна Республіка Крим;

ВСУ—Верховний Суд України;

ВЦРПС —Всесоюзний центр ради профспілок;

ДАІ—Державна автомобільна інспекція;

ДДУВП—Державний департамент України з питань

виконання покарань;

ЄСПЛ—Європейський суд з прав людини;

КСУ—Конституційний Суд України;

МВС—Міністерство внутрішніх справ;

Мін'юст—Міністерство юстиції України;

МКС—Міжнародний кримінальний суд;

НКЮ УРСР —Народний Комісаріат юстиції Української

Радянської Соціалістичної Республіки;

ОВС—органи внутрішніх справ;

РЄ—Рада Європи;

РНК СРСР —Рада Народних Комісарів

Союзу Радянських Соціалістичних Республік;

Якщо у Вас є можливість виявити милосердя,

не пропускайте попереду, навіть вчителя.

Стародавня мудрість

1.1. Предмет і система дисципліни "Судові та правоохоронні органи України"

План

1. Предмет дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів України».

2. Система дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів України».

3. Розділи на які поділяється дисципліна «Організація судових та правоохоронних органів України».

Останнім часом зростає роль професії юриста у суспільному житті. Залишається потреба у висококваліфікованих юридичних кадрах. Стрімкий, розвиток законодавства України, численні зміни до нормативно-правових актів знизили рівень правових знань широкого кола осіб, яке не має змоги з ним ознайомитись. Досить часто виникають ситуації, коли особа, знаючи свої права, обов'язки, маючи відомості про певні пільги, що передбачені зако­нодавством, не може їх реалізувати через зміни порядку вирішення цихпитань. Все це обумовлює зростання кількості навчальних закладів, які готують фахівців зі спеціалізації "Правознавство".

Поряд з традиційними навчальними установами — юридичними факультетами університетів та інститутів, юристів готують відомчі заклади освіти (навчальні заклади ОВС, митних органів). Останніми роками були створені численні юридичні факультети у галузевих університетах, інститутах, академіях. На сьогодні юристів готують понад 170 навчальних закладів різного рівня акредитації приватної тадержавної форм власності. У кожному такому закладі передбаче­но вивчення обов'язкового курсу "Судові та правоохоронні органи України" або "Правоохоронні органи України".

Переважно дисципліна вивчається на першому курсі у числі фундаментальних дисциплін, які знайомлять студента зі структу­рою держави, її механізмом та апаратом, функціями, повноважен­нями державних органів тощо. Майбутній юрист знайомиться з системою судових, правоохоронних та правозастосовчих органів України, дізнається про мету їх створення та завдання, вивчає правовийстатус працівників та службових осіб цих установ.

Предмет дисципліни "Судові та правоохоронні органи Украї­ни" складається із відомостей про організацію й основні напрями діяльності державних органів (суд, прокуратура, органи юстиції), що виконують правоохоронні функції і займаються правоохорон­ною діяльністю, і деяких недержавних органів і організацій (ад­вокатура), які сприяють такого роду діяльності. На відміну від юридичних дисциплін, в основі яких лежить предмет правового регулювання окремої галузі права (цивільне право, кримінальне право, трудове право тощо) дисципліна "Су­дові та правоохоронні органи України" не має єдиної юридичної основи. В межах курсу вивчаються нормативно-правові акти різного рівня й з різних питань.

До 1917 р. у навчальних закладах дисципліна як самостійна не вивчалася. Організація, структура і повноваження судових органів і органів охорони правопорядку вивчалися в межах цивільного і кримінального процесу.

В перші роки після Жовтневої революції організація та діяль­ність судів і правоохоронних органів викладалися в межах само­стійного курсу — "Судоустрій".

Надалі, у результаті зростання ролі органів прокуратури і фор­мування командно-адміністративної системи, назва дисципліни "Судоустрій" перестала відповідати вимогам часу. Тому в 60-х роках у юридичних вузах викладають дисципліну "Організація суду і прокуратури в СРСР".

Наступна зміна в назві дисципліни відбулася в 70-х роках XX ст. Вона стала називатися "Суд і правосуддя в СРСР".

Однак на цьому зміни в назві дисципліни і пошук найбільш вдалої і змістовної назви не закінчилися. У 1988 р. дисципліна от­римала назву "Правоохоронні органи в СРСР". У 1992 р. вона стала називатися "Організація судових і правоохоронних органів України ".

Пошук найбільш вдалої назви дисципліни продовжується. Наз­ва навчального посібника, який пропонується для ознайомлення та вивчення, цілком охоплює діяльність, структуру, склад і пов­новаження органів, що займаються правоохоронною діяльністю, виконуючи правоохоронну та правозахисну функції держави.

Предмет курсу "Судові та правоохоронні органи України" визначає його зміст, який викладається у визначеній системній послідовності.

Система дисципліни "Судові та правоохоронні органи Украї­ни" — це сукупність розділів, упорядкованих певним чином, які характеризують діяльність органів, що виконують правоохоронні функції держави.

Розділ II "Організація судової влади в України" включає питан­ня, що характеризують поняття, ознаки, функції судової влади й основні напрями діяльності судової системи України (КСУ та судів загальної юрисдикції). У розділі аналізується діяльність між­народних та міждержавних установ юстиції, дається порівняльна характеристика сучасних судових систем світу. Завершується викладення питань судової влади характеристикою демократичних :»асад правосудця.

Розділ III "Конституційний Суд України" містить характеристи­ку інституту конституційного контролю, який було започатковано ще у 1803 році у США. Поряд з висвітленням організації, діяль­ності та статусу органів конституційної юрисдикції України, у розділі аналізується діяльність органів конституційної юрисдикції інших країн (Австрія, Алжир, Єгипет, США).

Розділ IV "Система судів загальної юрисдикції". Розділ знайомить із системою судів загальної юрисдикції, які поділяються на за­гальні (місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України, ВСУ) та спеціалізовані (господарські та адміністративні суди). Сучасній демократичній державі, якою є Україна, дуже важливо мати добре організовану судову систему, що спроможна забез­печити громадянам доступ до неупередженого суду та відповідну судову процедуру, де право людини визначалося б виключно на підставі доведених фактів і норм закону. При визначенні ролі суду в захисті прав і свобод людини та громадянина слід усвідомлюва­ти, що світове співтовариство визнає судовий захист найвищою формою гарантії прав людини. Це підтверджується не тільки свідомістю громадян демократичного суспільства, а й побудовою апарату держави, до якого входить судова система.

Розділ V "Професійні судді, народні засідателі та присяжні". Урозділі дається характеристика правового статусу судді, народ­ного засідателя та присяжного. Визначені підстави та порядок застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до суддів. Розділ також містить детальний огляд організації та діяльності Вищої ради юстиції. Вона визнана колегіальним і неза­лежним органом, який відповідає за формування кваліфікованого суддівського корпусу, за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції — про їх дисциплінарну відповідальність.

Розділ VI "Правові основи забезпечення діяльності судів". Розділ містить детальну характеристику правових засад організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою. Організаційне забезпечення діяльності судів складається із заходів матеріально-технічного, кадрового, інформа­ційного характеру, які спрямовані на створення умов для повного, всебічного, об'єктивного та незалежного здійснення правосуддя.

Розділ VII "Органи юстиції України" містить характеристику основних напрямів діяльності органів та установ юстиції, їх структуру й основні завдання як центрального органу виконавчої влади. Також аналізуються організаційні структури юстиції: орга­ни нотаріату, органи реєстрації актів цивільного стану, органи де­ржавної виконавчої служби та науково-дослідні інститути судових експертиз. Розділ включає напрями діяльності органів нотаріату, питання організації, повноважень працівників нотаріату і вимог, які ставляться до кандидатів на посаду нотаріусів.

Розділ VIII "Прокуратура України" докладно характеризує завдання, функції органів прокуратури. Аналізуються акти про­курорського реагування, основні повноваження прокурора при здійсненні правоохоронної діяльності, питання заохочення та дисциплінарної відповідальності працівників органів прокуратури, а також заходи щодо їх правового і соціального захисту.

Розділ IX "Служба безпеки України " включає принципи ізавдан­ня органів служби безпеки, основні права й обов'язки службовців СБУ, а також вимоги до кадрового складу її працівників.

Розділ X "Органи внутрішніх справ України" містить характе­ристику всіх структурних підрозділів ОВС і їх ролі у запобіганні та протидії злочинності. Також в окремому розділі аналізується участь М ВС в діяльності Інтерполу.

Розділ XI "Адвокатура України"Укладається зхарактеристики історичних етапів розвитку адвокатури, основних елементів га­рантії адвокатської діяльності і підстав дисциплінарної відпові­дальності адвоката.

Правоохоронна діяльність та органи, які її здійснюють: поняття, ознаки та функції

План

1. Поняття та ознаки правоохоронної діяльності.

2. Поняття правоохоронних органів.

3. Функції правоохоронної діяльності.

Україна як суверенна, незалежна, демократична, соціальна та правова держава неухильно орієнтується на визнані світовою спільнотою демократичні та гуманістичні за змістом і спрямовані­стю засади. Конституція України проголошує, що права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3). Для нормального її функціонування, повно­цінного здійснення завдань та реалізації функцій створюються державні організації, які є складовими механізму держави.

Механізм держави— це система всіх державних організацій, діяльність яких спрямована на здійснення та реалізацію функцій держави.

Частина державних організацій наділена владними повнова­женнями, за допомогою яких здійснюється управління в суспільс­тві з метою реалізації завдань і функцій держави. Саме ці державні організації або органи складають апарат держави.

Апарат держави— це система всіх державних органів, які здійснюють різноманітні завдання з метою реалізації функцій держави у межах законодавчо визначеної компетенції.

Переглядів: 772