Метод контролю АВС

У тих випадках, коли список товароматеріальних запасів дуже довгий і умови зберігання вимагають додаткової площі для складування, застосовується метод контролю, що називається АВС. Так, приміром, хімічні корпорації звичайно мають на складах запаси, що охоплюють 20 000 найменувань. Відповідно до методу АВС усі запаси класифікуються за укрупненими групами. Вперше метод був застосований корпорацією Дженерал Електрик. Усі матеріальні цінності групуються за трьома категоріями (рис. 7.8).

Категорія А: до неї відносять найменування, що включають до 10 % усіх запасів, але за їх вартістю вони становлять 70 % усіх доларових вкладень у статті товароматеріальні запаси.

Категорія В: до неї відносять найменування товарів, що охоплюють до 30 % усіх запасів, за вартістю — до 20 % усіх доларових вкладень.

Категорія С: до неї належать численні статті, що охоплюють до 60 % усіх запасів, але за вартістю вони становлять лише 10 %.

Крива на графіку називається кривою Парето[166], а метод АВС — аналіз Парето, або метод угруповань.

Сутність “кривих Парето”, або “кривих байдужності”, полягає в тому, що велика частина виробництва, торгівлі, доходів та інших показників припадає на меншу частину покупців, одержувачів доходів і т. д. Криві байдужності, як показує сама назва цих кривих, нейтральні до будь-якої політики. У нашому прикладі основна частина запасів за вартістю припадає на незначну їх частину. І яку б політику в галузі формування товароматеріальних запасів не проводила б корпорація, їх розподіл буде визначатися кривою байдужності. Великої диференціації в розподілі запасів у різних за своїм виробничим потенціалом і призначенням корпорацій не спостерігається.

Класифікація товароматеріальних запасів дає змогу диференціювати методи контролю і направити основні зусилля на проблеми, вирішення яких дасть найкращі результати. Дорогі запаси категорії А вимагають більшої уваги і контролю. За цією категорією передбачається детальний аналіз обсягу замовлень і створення буферних запасів. Категорія В вимагає менших зусиль від менеджерів, тут застосовуються більш прості методи прогнозування і приблизні оцінки ЕООЗ. Категорія С включає множину статей, часто дуже дрібних, які мають обмежене споживання. Цій категорії статей приділяється менше уваги порівняно з двома першими. По можливості тут застосовується двохящикова система (two-bin system). Вона складається з двох ящиків (комірок) зберігання, коли один із них порожній, робиться замовлення. Число замовлень за такого зберіганні скорочується, витрати, пов’язані зі зберіганням, наближаються до мінімуму.

Рис. 7.7. Метод АВС [167]

Деякі корпорації виділяють категорію запасів Д. Звичайно це залежані товари, не використовувані понад шість місяців. Контроль над цими статтями повинен бути дуже жорстким. Вони не повинні замовлятися доти, доки не будуть витрачені старі запаси. Якщо старі запаси непридатні, то нові замовлення дозволяються тільки у разі потреби. У літературі зазначається, що так звана крихка, тобто нестійка, стаття запасів, або та, що стає об’єктом злодійства, може бути переведена із С (або Д) в А[168].

Вплив інфляції на визначення суми
товароматеріальних запасів

На управління товарно-матеріальними запасами впливає інфляція. У літературі зазначається, що помірна інфляція (під такою розуміється тривідсоткове щорічне зростання цін) не впливає на формування запасів і в прогнозуванні вона не враховується. За стабільних темпів інфляції використовується модифікований варіант моделі ЕООЗ. Темп інфляції, виражений у відсотках, вираховується із суми поточних витрат на одиницю виробу. У нашому прикладі (див. с. 215) передбачувані поточні витрати становлять 20 %, з урахуванням інфляції 10 % вони становитимуть 10 %, або 0,1 дол. Знаменник скорочується, тому показник ЕООЗ зростає. Проте якщо темпи інфляції високі, що тягне за собою зростання процентів поточних витрат на одиницю виробу, показник ЕООЗ може зрости незначно і навіть скоротитися. Інфляція, що розвивається, як правило, призводить до збільшення запасів, оскільки управляючі прагнуть купити необхідні вироби, сировину та інше до чергового витка цін. На зростання запасів також впливає зростання цін на імпортовану сировину, напівфабрикати тощо, невизначеність постачання і курсів валют.

Коефіцієнт, оборотності товароматеріальних запасів (Inventory/Sales ratio) у США значно зростав у роки криз.

При цьому варто особо відзначити, що найвищі показники спостерігалися з урахуванням інфляції[169].

Показник
Без урахування інфляції	1,56	1,65	1,61	1,53	1,53
З урахуванням інфляції	1,59	1,72	1,78	1,74	1,76

10.6. Оцінка політики корпорацій по формуванню
і використанню оборотного капіталу

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Модель економічно обгрунтованого обсягу замовлення	\|	Цілі фінансового аналізу оборотного капіталу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.