Поняття та принципи законності

Законність — це багатоаспектне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.

Принципи законності

Тобто ті головні засади, на яких базується законність у сучасній державі:

єдність, тобто однаковість розуміння і застосування законів та підзаконних нормативно-правових актів на всій території їхньої дії та щодо однойменних суб'єктів;

верховенство закону, тобто регулювання всіх найважливіших аспектів суспільного та державного життя законами та відповідність всіх підзаконних нормативно-правових актів Конституції та законам;

контроль за законністю, тобто наявність дійового механізму недопущення та усунення будь-яких порушень законності з боку будь-яких суб'єктів права;

неминучість відповідальності за порушення вимог закону, тобто кожен випадок порушення закону з боку будь-якого суб'єкта права повинен тягнути за собою відповідне реагування з боку держави, відповідних органів.

Ознаки законності

· зовнішня (формальна) — обов'язок виконувати розпорядження законів і підзаконних правових актів державними органами, посадовими особами, громадянами і різними об'єднаннями.

· внутрішня (сутнісна) — наявність науково обґрунтованих і відповідних праву законів; якість законів.

86. Поняття та види державної дисципліни.

Питання про дисципліну заслуговує на особливу увагу. Дисципліна є найважливішим соціальним чинником, що має безпосередній вплив на життя суспільства і кожної людини. Від рівня дисципліни значною мірою залежать успіхи в економічній діяльності, якість соціального обслуговування.

Дисципліна й правопорядок взаємопов’язані та характеризують у суспільстві взаємозв’язок людини зі своїм трудовим колективом, суспільством, іншими людьми. Ставлення людини до питань дисципліни є одним із показників рівня соціалізації — здатності усвідомлювати, підтримувати і розвивати соціальні взаємодії.

Дисципліна — певний порядок поведінки людей, що забезпечує узгодженість їх дій у колективі, суспільному і державному житті. Існує ряд різновидів дисципліни, залежно від того, що регулює та якими нормами стверджується порядок поведінки людей:

Види дисципліни:

1. Державна — виконання державними службовцями вимог, що ставляться державою.

2. Трудова — обов’язкове дотримання учасниками трудового процесу встановленого правопорядку.

3. Військова — дотримання військовослужбовцями правил, встановлених військовими статутами, наказами.

4. Договірна — дотримання суб’єктами права договірних зобов’язань.

5. Фінансова — дотримання суб’єктами права бюджетних, податкових та інших фінансових розпоряджень.

6. Технологічна — додержання технологічних розпоряджень у процесі виробничої діяльності тощо.

Державна дисципліна — режим панування закону у взаємовідносинах органів держави, посадових осіб, інших уповноважених суб’єкл’в, який ґрунтується на вимогах до кожного суб’єкта виконувати свої обов’язки, не перевищувати своїх повноважень, не посягати на права, не зачіпати інтересів інших суб’єктів, проявляти ініціативу і відповідальність у дорученій справі.

Державна дисципліна, законність і правопорядок тісно пов’язані між собою, тому що державна дисципліна неможлива без дотримання та виконання законів і свідомого позитивного ставлення де- І ржавних службовців до встановленого правопорядку.

Однак між законністю і дисципліною є відмінності у змісті та місці в системі правового регулювання:

1. З погляду права законність с основою дисципліни, але дисципліна — не тільки правове, а й соціальне явище. Якщо законність означає точне і неухильне дотримання закону, то дисципліна припускає ще й активність, ініціативу в роботі.

2. Поняття дисципліни ширше за поняття законності щодо нормативного забезпечення. Державна дисципліна забезпечується як правовими нормами, так і іншими соціальними нормами, особливо нормами моралі. В основі державної дисципліни лежать виконавча дисципліна, сумлінне ставлення посадових осіб до покладених на них обов’язків.

3. Дисципліна і законність мають різні результати дії. Результат законності — правопорядок, дисципліни — громадський порядок.

Державна дисципліна реалізується у сфері здійснення функцій держави, її органів, установ, підприємств.

Для підвищення ефективності дисципліни важливим є:

1. Застосування заходів заохочення з метою розвитку спонукальних факторів.

2. Накладення заходів юридичної відповідальності.

Необхідно зазначити, що дисципліна залежить не стільки від сили

примусу або виховного впливу, переконання, скільки від раціональної системи господарювання й управління, стилю керівництва, орієнтованого на основу, яка реалізує себе у процесі праці.

Якість дисципліни залежить від ефективності правового виховання, рівня правової культури. Дисципліна є невід’ємною рисою демокрал’ї.

Демокрал’я передбачає проголошення, гаранл’ю і фактичне вллен- ня прав громадян: економічних, соціальних, політичних, громадянських, культурних, і, одночасно, обов’язки відповідно до міжнародних стан- дарл’в закріплених у Харл’ї про права людини.

Отже, основна вимога будь-якого виду дисципліни — найсуворіше виконання законів та інших, заснованих на законах, нормативних та індивідуальних актів. Законність є серцевина, основа дисципліни. Це й визначає лсний їх взаємозв’язок і взаємозалежність. Зміцнення державної дисципліни невіддільне від процесу зміцнення законності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Поняття і структура правосвідомості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.