• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Історичні типи власності

- общинна;

- приватна;

- суспільна;

Зараз у країнах зі змішаною економічною системою існує два основних типи власності:

1. Приватна – виражає такі відносини між людьми, за яких результати й умови виробництва привласнюються індивідуально.

Її форми:

- індивідуальна;

- сімейна;

- особлива колективна: акціонерна, кооперативна.

2. Державна – виражає такі відносини між людьми, за яких результати й умови виробництва привласнюються спільно, всіма членами суспільства (державою).

Її форми:

- загальнодержавна;

- комунальна, тобто власність адміністративно - територіальних одиниць: міста, району, села.

Є інша типологія власності, за якою у суспільну власність включають державну і колективну.

НТР привела до появи нового виду власності - інтелектуальної, котра може бути і державною і приватною.

Змішана економіка характеризується розмаїттям типів і форм власності, що має об'єктивні причини:

1. Неоднаковий рівень розвитку продуктивних сил у різних галузях і сферах економіки:

2. З розвитком НТП у виробництві йде процес концентрації (укрупнення) підприємств та їх диференціація (великі підприємства розпадаються на малі). У зв'язку із цим структура виробництва перебудовується, ускладнюється, з'являються нові ланки, нові суб'єкти й форми власності. За наявності різноманітних типів і форм власності вони взаємодіють, переплітаються, доповнюють одна іншу, створюють конкурентне середовище, повніше реалізуються економічно.

1. Тенденції розвитку відносин власності в економіці України. Роздержавлення та приватизація в Україні.

На момент проголошення незалежності, тобто в 1991 році в Україні склалася така структура власності:

- державна власність 90%;

- колгоспно-кооперативна;

- власність громадських організацій;

- особиста власність.

Монополія, тобто виключне право держави на власність, ліквідувала конкуренцію, відчужувала трудящих від власності, стримувала НТП.

Зміна економічної системи в Україні почалася з перетворення відносин власності шляхом роздержавлення і приватизації.

Роздержавлення – перетворення державної власності в недержавну.

Воно означає:

- скорочення державного сектора економіки;

- ліквідацію монополії держави на власність;

- скорочення втручання держави в економіку.

Шляхи роздержавлення власності:

1). Комерціалізація державних підприємств, тобто надання їм більшої самостійності, звільнення від опіки держави.

2). Приватизація – тобто відчуження державного майна на користь фізичних і недержавних юридичних осіб.

При цьому повинна зберігатися й державна власність, що пояснюється двома причинами:

1). Треба усувати слабкі ланки в економіці;

2). Треба стимулювати НПТ, зокрема шляхом державного фінансування фундаментальної науки.

Принципи приватизації:

- законність;

- пільги трудовим колективам;

(першочерговий викуп підприємства за конкурсом та виплатою;

право працівників першочергової купівлі акцій за номіналом);

- рівність прав покупців;

- пріоритет українським громадянам;

- безкоштовна передача частини майна громадянам;

- дотримання антимонопольно-конкурентного законодавства.

Державна програма приватизації в Україні передбачає кілька способів приватизації:

- оренда із правом викупу майна;

- продаж з аукціону;

- продаж за комерційним конкурсом;

- продаж за некомерційному конкурсі;

- акціонування;

- продаж на виплату.

Першочерговій приватизації в Україні підлягають дві групи об'єктів:

1).Ті, що працюють на споживача (торгівля, громадське харчування).

2).Ті, що стримують стабілізацію державного бюджету (збиткові, незавершене будівництво).

Не підлягають приватизації:

- золотий і валютний запаси;

- майно Збройних сил;

- майно органів державної влади і управління;

- об'єкти науки і культури, що фінансуються з бюджету (школи, лікарні);

- атомні електростанції;

- комплекси з виробництва зброї, наркотичних речовин та ін.

Оцінка вартості підприємств, що приватизуються, здійснюється за відновною вартістю основних виробничих фондів і оборотних коштів з врахуванням їхньої потенційної рентабельності та ринкових цін на майно.

В Україні в результаті реформування відносин власності шляхом роздержавлення і приватизації, практично завершилася мала та середня приватизація і почалася приватизація великих об'єктів як „Криворіжсталь”, „Укртелеком” та інші).

Склалися й законодавчо закріплені такі форми власності:

- приватна;

- колективна;

- державна.

Допускається існування також змішаних форм власності, власності інших держав, власності міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав.

Читайте також:

1. А/. Право власності.
2. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
3. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
4. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
5. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
6. Б/. Право приватної власності.
7. В. Усунення перешкод у здійсненні права власності – негаторний позов. (ст. 391 ЦКУ).
8. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади
9. Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи ви­користати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.
10. Вид підприємства – це класифікація підприємств залежно від форми власності.
11. Видатки підприємств комунальної форми власності.
12. Види власності.

Переглядів: 1036