Моніторинг надзвичайних ситуацій, порядок його проведення та чинники оцінки.

Моніторинг НС здійснюється відповідно до «Положення про моніторинг небезпечних об’єктів» затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 425 від 6 листопада 2003 р. Це Положення визначає загальні засади моніторингу потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) та порядок його здійснення у межах завдань єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ЄДС НС).

Мета моніторингу ПНО - отримання даних про поточний стан ПНО та актуалізація інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів для запобігання надзвичайним ситуаціям (НС) та мінімізації їх наслідків. Моніторинг ПНО передбачає спостереження за якісними і кількісними параметрами стану ПНО, збирання, оброблення, передавання та збереження інформації про стан ПНО.

Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, що створює реальну загрозу виникнення НС; об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, об'єкти з видобування корисних копалин; гідротехнічні споруди тощо.

Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів- автоматизована інформаційно-довідкова система обліку та обробки інформації щодо ПНО.

Суб'єкт моніторингу потенційно небезпечних об'єктів - юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо моніторингу ПНО.

До об'єктів моніторингу належать ПНО, зареєстровані у Реєстрі.

Для здійснення моніторингу ПНО розроблюється Регламент моніторингу ПНО, який містить переліки якісних і кількісних параметрів, що визначають стан ПНО і підлягають систематичному спостереженню. Відповідальні особи ПНО забезпечують виконання систематичних спостережень за параметрами стану ПНО та надають відповідним уповноваженим органам з питань НС та ЦЗН інформацію про стан ПНО згідно з Регламентом.

Регламент установлює терміни подання інформації про стан ПНО та інші умови проведення моніторингу. Контроль за додержанням Регламенту здійснюють уповноважені органи з питань НС та ЦЗН та Державний департамент страхового фонду документації (Департамент СФД) .

Моніторинг ПНО спрямовується на підвищення рівня знань про потенційну небезпеку об'єктів моніторингу та поліпшення інформаційного обслуговування користувачів Реєстру.

Стан ПНО визначається якісними та кількісними параметрами, що характеризують техногенні та природні чинники потенційної небезпеки.

До техногенних чинників потенційної небезпеки належать:

- небезпечні продукти та речовини (хімічні, вибухові, займисті, радіаційні, біологічні тощо);

- підвищені тиск та температура, які різко відрізняються від тиску та температури оточуючого середовища;

- речовини з токсичними продуктами згоряння;

- незадовільний стан обладнання, будов і споруд тощо.

До природних чинників потенційної небезпеки належать небезпечні природні явища (зсуви, обвали, просідання ґрунту, підтоплення тощо).

Якісний аналіз виконується один раз при вивченні і завчасній підготовці до можливої катастрофи і виникаючої при цьому НС. Здійснюється для початкового розуміння сутності катастрофи та можливих її соціально-економічних негативних наслідків для суспільства, обумовлених виникненням після катастрофи НС. Якісний аналіз НС полягає у визначенні основних характеристик вражаючих факторів НС, а також найзагальніших заходів, що можуть бути вжиті для ліквідації НС. При виконанні якісного аналізу необхідно враховувати і те, що НС можуть виявити побічні і непрямі дії приватного характеру (наприклад, проблема переміщення людей після землетрусу або аварій на АЕС не знімається після надання першої допомоги, а також після проведення програм по відновленню і реабілітації). Метогди такого типу аналізів і прийоми, які використовуються при їх здійсненні багаточисельні та відомі під різними назвами, яле всі вони реалізуються завдяки відповідним критеріям. Основні критерії за якими здійснюється якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану досліджуваного об’єкта наступні:

клас 1 – БЕЗПЕЧНИЙ – не спричиняє незворотних наслідків , ушкодження обладнання та нещасних випадків з людьми (стан пов'язаний з помилками персоналу, недоробками конструкцій, невідповідності проекту, позаштатною роботою досліджуваної системи);

клас 2 – ГРАНИЧНИЙ – призводить до порушень в роботі, може бути компенсованим чи взятим під контроль без ушкодження обладнання або нещасних випадків з персоналом (стан пов'язаний з помилками персоналу, недоробками конструкцій, позаштатною роботою досліджуваної системи);

клас 3 – КРИТИЧНИЙ – призводить до великих порушень у роботі, ушкодження обладнання та створення небезпечної ситуації, яка потребує негайних заходів для рятування персоналу та обладнання (стан пов'язаний з помилками персоналу, позаштатною роботою досліджуваної системи);

клас 4 – КАТАСТРОФІЧНИЙ – призводить до втрати обладнання та (чи) загибелі або масового травмування персоналу.

Кількісний аналіз несе кількісну інформацію про НС і виконується на всіх етапах життєвого циклу НС. Кількісний аналіз зводиться до оцінки і прогнозування з визначенням необхідних кількісних показників. Кількісний аналіз НС – це визначення ризику впливу вражаючих факторів і оцінки стійкості.

Функціонування підсистеми моніторингу ПНО забезпечують:

- Державна служба з надзвичайних ситуацій;

- центральні та місцеві органи виконавчої влади, установи і організації, яким підпорядковані ПНО;

- Державний департамент страхового фонду документації;

- науково-дослідний інститут мікрографії;

- головні управління ДСНС;

- відповідальні особи ПНО.

Всі аварії, що відбуваються в техносфері, за їхнім вражаючим потенціалом можна умовно поділити на первинні і вторинні.

До первинних належать аварії, які пов’язані з викидом токсичних речовин, пожежами, вибухами, вогненними кулями, тобто аварії «прямої дії», виникнення яких може призвести до фізичного ураження.

До вторинних – аварії, дія яких виявляється тільки при наявності додаткових умов. Це вибухи парових хмар, які трапляються тільки у тому випадку, коли на шляху їхнього дрейфу розташовані джерела займання визначеного типу, що функціонують на момент підходу до них хмари, або ж вихідні речовини в результаті фізико-хімічних процесів трансформувалися в інші речовини з характерною токсичністю чи вибухонебезпечністю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Превентивні та ситуаційні норми запобігання надзвичайних ситуацій.	\|	Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.