МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.Учитель, користуючись таблицями та схемами, пояснює нову тему: "Структура виступу". Працювати з літературою – також важка праця. Не можна просто користуватися чужими думками, треба їх аналізувати. Аналіз завжди передбачає зіставлення певних тверджень із іншими, із власним досвідом, із реальним розкладом речей. Під час роботи з літературою треба робити виписки, можна створити ланцюжок із ключових слів чи виразів. Ці ключові слова і складають канву вашого майбутнього виступу.
Виступ складається з послідовної, логічної зміни тез і доказів, причин й наслідків. Ніколи не починайте нової думки, не вичерпавши попередньої. Побудова речень також має підпорядкуватися правилу послідовного інформування. Кожне нове речення на початку має містити вже відому слухачам думку, а потім – розповідати про щось нове. Репетиція перед виступом має обов’язково складатися з тренування голосу, інтонації, мовлення. Про суттєве, головне, треба говорить на повен голос, а менш важливе можна вимовляти тихіше. Тема виступу – це основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища й факти, що розглянуто у виступі. § підхід до тлумачення явищ суспільного життя, що обмежується констатацією подій, фактів; § відповідальність об'єктивній діяльності, безсторонність, неупередженість. Ясність мовлення – це смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні слухачами. Образність мовлення – це наявність у виступу яскравих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати його всіма чуттями – бачити, чути тощо. Цілеспрямованість – прагнення до повної мети, підпорядкованість цьому дій, думок тощо. Кульмінація публічного виступу – це спосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно посилює попередню. Лаконічність мовлення відображає здатність оратора говорити стисло, зрозуміло. Гумор – це добродушне висміювання чиїхось вад. Дотепи § кмітливий влучний вислів із жартівливим відтінком; § здібність оформлювати думку у вигляді влучних, жартівливих виразів; § витонченість думки та здатність оформлювати її у вигляді влучних, часом смішних, виразів. Іронія (грец. eironeia – удавання, прихований глум) § тонке приховане глузування, кепкування; § у літературі – від тропу, де зовнішня форма вислову суперечить змістові. Найчастіше у публічних виступах на суспільну тему вдаються до ораторського підстилю публіцистичного стилю. (Під час лекцій вчителя, де використовуються спроектовані кодоскопом терміни, таблиці та схеми, учні конспектують головне).
|
||||||||
|