Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Генетичні маркери багатоплідності.

ДНК-маркери, які використовуються в свинарстві

Підвищення багатоплідності свиноматок є однією з основних передумов зростання економічної ефективності галузі свинарства. Однак, методами традиційної селекції досягти прогресу в цьому напрямку дуже складно, зважаючи на те, що коефіцієнт успадкування даної ознаки у свиней дуже низький – 0,10…0,15. В 90-ті роки ХХ століття M.Rotschild та T.Short розпочали пошук генів, які визначають генетичні відмінності рівня відтворювальних якостей у свиней. Враховуючи те, що значний вплив на організм самки здійснюють естрогени (гормони, які виробляються в яєчниках), вчені припустили, що вивчення структури генів, які кодують ці гормони забезпечить шлях до вирішення проблеми.

В 1996 році M.Rotschild зі співавторами виявили поліморфізм гена естрогенового рецептора (ESR) свиней. Було доведено, що гомозиготні свиноматки (напівкровні за китайською породою мейшан) з генотипом ВВ мали за результатами першого опоросу розмір гнізда на 2,3 поросяти більшим, ніж свиноматки з генотипом АА. В подальшому підвищена багатоплідність свиноматок – носіїв алелі В даного гена була доведена і іншими дослідниками на інших породах свиней. Ліцензію на ESR-типування отримала фірма PIC&Roche Molecular System Inc.

Іншим геном-кандидатом, який впливає на багатоплідність свиней, є ген фолікулостимулюючого гормона (FSHB). Фолікулостимулюючий гормон обумовлює дозрівання та диференціацію фолікулів яєчника. У результаті проведеного статистичного аналізу було встановлено, що свиноматки з генотипом ВВ в середньому, за результатами першого опоросу за багатоплідністю переважали свиноматок з генотипом АА на 2,12 поросят.

На думку Л.К.Ернста та Н.А.Зінов’євої, використання даного маркера, в першу чергу, може бути рекомендовано в тих стадах, в яких відсутній бажаний алель В гена ESR або його частота дуже низька (свині м’ясних порід), а також в стадах, в яких вже досягли максимального генетичного потенціалу багатоплідності з використанням гена ESR.

Також широкого впровадження в практику племінної роботи зі свинями заслуговує використання даних поліморфізму гена коактиватора А1 ядерних рецепторів (NCOA1).

Комплекс NCOA1 взаємодіє з естрогеновим рецептором, стимулює його транскрипційну активність і, тим самим, обумовлює наступну фізіологічну відповідь.

За даними Л.К.Ернста та Н.А.Зинов’євої, аналіз взаємозв’язку генотипів маркера NCOA1 с багатоплідністю свиноматок породи йоркшир виявив перевагу свиноматок з генотипом А1А1 над тваринами з гетерозиготним генотипом, як за показником загальної кількості поросят при народженні (1,00 гол.), так і за багатоплідністю (1,32 гол).

Отже, проведення ДНК-діагностики маркерів багатоплідності є реальним важелем підвищення багатоплідності свиноматок різних порід. Відбір тварин з бажаним генотипом за даними маркерами дасть змогу в найкоротший термін сформувати лінії свиней різних порід, які будуть характеризуватися підвищеною багатоплідністю, переважне використання яких забезпечить підвищення економічної ефективності виробництва свинини.




Переглядів: 350

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Скорочення у бібліографічному описі | Генетичні маркери м’ясної продуктивності свиней

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.