Органи фінансової діяльності

Серед основних завдань в аспекті теми лекції слід звернути увагу (п.4,5 ст. 2 ЗУ «Про місцеві держ адміністрації) на завдання щодо підготовки та виконання відповідних місцевих бюджетів; звітування про виконання відповідних бюджетів та програм. Тобто, мова йде про власні фінансові повноваження, й відповідно ст. 18 ЗУ встановлює коло повноважень місцевої держ адмін. в галузі бюджету та фінансів, зокрема:

1) складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання;

2) подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб;

3) отримує від усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформацію, передбачену актами законодавства для складання і виконання бюджету;

4) здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов'язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадського порядку, інших заходів, передбачених законодавством;

5) у спільних інтересах територіальних громад об'єднує на договірній основі бюджетні кошти з коштами підприємств, установ, організацій та населення для будівництва, розширення, реконструкції, ремонту та утримання виробничих підприємств, транспорту, мереж тепло-, водо-, газо-, енергозабезпечення, шляхів, зв'язку, служб з обслуговування населення, закладів охорони здоров'я, торгівлі, освіти, культури, соціального забезпечення житлово-комунальних об'єктів, в тому числі їх придбання для задоволення потреб населення та фінансує здійснення цих заходів;

6) здійснює в установленому порядку регулювання інвестиційної діяльності;

7) визначає і встановлює норми споживання у сфері житлово-комунальних послуг, здійснює контроль за їх дотриманням.

Окрім цього відповідно до ст.16 ЗУ місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

1) збереженням і раціональним використанням державного майна;

2) станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

2) органи спеціальної компетенції – організовують оперативне управління фінансами: Мін фін (центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує КМУ. Це головний орган у системі центральних органів виконавчої влади із реалізації єдиної державної фінансової політики); Державна казначейська служба України— урядовий орган держав­ного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковує­ться. Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку. Було утворене при Міністерстві фінансів України згідно з Указом Президента України від 27.04.1995 р. № 335/95. До основних завдань Казначейства належать: забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговуван­ня розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надхо­джень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; 3) контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства; 4) ведення бух­галтерського обліку і складання звітності про виконання дер­жавного та місцевих бюджетів та ін..

Рахункова палата України - вищий орган зовнішнього фінансового контролю. За ст. 98 Конституції України, контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата. Вона діє на підставі ЗУ «Про Рахун­кову палату»². Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, є підпорядкованим і підзвітним їй. До складу Рахункової палати входять Голова Рахункової па­лати та її члени: перший заступник і заступник Голови, головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати й се­кретар. Рахункова палата має апарат. Його структуру і штатний розпис затверджує колегія Рахункової палати за поданням Го­лови у межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.

Голову Рахункової палати призначає на посаду Верховна Рада України за поданням свого Голови терміном на 7 років із правом призначення на другий термін. Призначення Голови Ра­хункової палати проводиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Кандидата на цю посаду вважають призначе­ним, якщо за результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Він не може бути народним депутатом України, чле­ном Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом (крім викладацької, науко­вої й іншої творчої діяльності у позаробочий час). Голова Раху­нкової палати видає накази і розпорядження, має право брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і тим­часових спеціальних та інших комісій під час розгляду питань, що стосуються діяльності структури, яку він очолює.

ДПА України; Державна фінансова інспекція; Державна митна служба; Державна пробірна служба (бере участь у формуванні, накопиченні та зберіганні Державного фонду дорогоцінних металів та каміння); Державна служба фінансового моніторингу(спеціальний уповноважений орган виконавчої влади, який діє у складі Мінфіну – йому фінансово-кредитні установи мають передавати інформацію щодо здійснюваних сумнівних операцій або операцій у великих розмірах. Основне завдання – участь у реалізації державної політики у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму); Державний гемологічний центр (дослідження дорого металів та каміння, визначення вартості, експертиза); Держ ком з регулюв ринків фін послуг; НБУ.

Міністерство фінансів України (Указ ПУ «Про положення про мінфін»)

Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Мінфін України є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України

Основними завданнями Мінфіну України є:

1) формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової і митної політики;

2) формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску та проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

3) формування і забезпечення у межах повноважень реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, координації та спрямовування діяльності органів виконавчої влади, уповноважених на проведення контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

4) забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України;

5) проведення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу фінансово-економічного стану держави, перспектив її дальшого розвитку;

6) розроблення разом з іншими центральними органами виконавчої влади проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

7) розроблення в установленому порядку проекту закону про Державний бюджет України;

8) організація роботи, пов'язаної зі складанням та управлінням виконання Державного бюджету України, координація діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

9) забезпечення управління державним та гарантованим державним боргом;

10) здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності;

11) забезпечення здійснення повноважень головного розпорядника бюджетних коштів в установах і організаціях, що належать до сфери управління Мінфіну України, центральних органах виконавчої влади та інші.

Мінфін України очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Президентом України. Міністр:

1) очолює Мінфін України, здійснює керівництво його діяльністю;

2) спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до відання Мінфіну України;

3) спрямовує та координує діяльність Державної казначейської служби України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Державної пробірної служби України, Державної служби фінансового моніторингу України, Державної фінансової інспекції України (далі - служби), в тому числі:

формує державну політику у відповідній сфері та контролює її реалізацію службами;

погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені службами проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;

визначає пріоритети роботи служб і шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани їх роботи;

вносить пропозиції Прем'єр-міністру України щодо кандидатур на посади керівників служб і за пропозицією їх керівників - кандидатури на посади їх заступників;

погоджує структуру апаратів служб;

видає обов'язкові до виконання службами накази та доручення з питань спрямування та координації їх діяльності;

погоджує призначення на посади і звільнення з посад керівників та заступників керівників територіальних органів служб;

ініціює питання проведення службового розслідування стосовно керівників служб, їх заступників, інших державних службовців і працівників апаратів служб та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;

приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності служб та їх територіальних органів;

заслуховує звіти про виконання покладених на служби завдань і планів їх роботи та інші.

Переглядів: 937