Теоретичні відомості.

Лабораторна робота №1

Складання виразів мовою Pascal, стандартні числові функції.

Мета роботи: ознайомитись з правилами роботи компілятора мови Pascal, навчитися складати лінійні програми мовою Pascal, обчислювати значення числового виразу.

Теоретичні відомості.

Для запису арифметичних виразів потрібно дотримуватись певних правил. Найбільший пріоритет має операція зміни знаку (a=-b), потім множення та ділення і, нарешті, операції додавання та віднімання. Для формування порядку виконання операцій, як і в математиці, використовуються круглі дужки. Для запису числових, тригонометричних та інших функцій використовують вбудовані функції. Нижче наводяться деякі з них, а повний перелік можна знайти в допомозі “F1”.

abs(x)— абсолютна величина (модуль) х. Аргумент х — цілий або дійсний. Результат — відповідно цілий або дійсний.

sqr(x)— число в квадраті. Аргумент х — цілий або дійсний. Результат — відповідно цілий або дійсний.

sqrt(x) - обчислення кореня квадратного. Аргумент і результат – дійсні; х>=0

trunc(x) — відкидає дробову частину х. Аргумент — дійсний, результат — цілий.

Якщо y := trunc (3.5) то значення змінної y буде дорівнювати 3.

round(x) — округлення х до найближчого цілого. Аргумент — дійсний, результат — цілий.

Якщо y := round (3.5) то значення змінної y буде дорівнювати 4 .

pred(x) — якщо х — ціле, дає попереднє ціле число, якщо х — символ, дає попередній символ, якщо х — нижня границя діапазону, то результат не визначено; х не повинний бути REAL.

Якщо y := pred (3) то значення змінної y буде дорівнювати 2 .

succ(x) — аналогічно дає наступне значення; якщо х — верхня межа, результат не визначено; х не повинний бути REAL.

Якщо y := succ (3) то значення змінної y буде дорівнювати 4 .

sin(x) - x — в радіанах, результат — дійсне число.

cos(x) - x — в радіанах, результат — дійсне число.

arctan(x) - х — дійсне, результат — значення в радіанах.

ln(х) - натуральний логарифм, х>0 , х і результат — дійсні.

ехр(х) — e в степені х. Експонента х — дійсне.

Для піднесення х до будь-якого степеня у (х ^ у) можна користуватися формулою:

x ^ у = ехр(у * ln(х))

ord(x) — дає код символьної величини х.

Приклад:

ord(‘B') = 66

chr(x) - дає символ, код якого дорівнює цілому х.

Приклад:

chr(66)=B

Вирази складаються з операцій, припустимих для величин, що використовуються. Послідовність виконання операцій така:

1) операції в круглих дужках;

2) функції;

3) not;

4) *, /, div, mod, and (операції типу множення);

5) +, -, or (операції типу додавання);

6) =, > , <, <=, >= (операції типу відношення).

Правила використання виразів:

Вираз записується в один рядок.

У виразах використовуються тільки круглі дужки, причому кількість дужок, що відкриваються, повинна відповідати кількості дужок, що закриваються.

Не можна записувати підряд два знаки арифметичних операцій.

Операції одного старшинства виконуються послідовно зліва направо. Згідно з цим, вираз (a=b) or (c=d) не еквівалентний a=b or c=d.

Тому, слід дуже уважно стежити за старшинством операцій і необхідним порядком їх виконання. Особливість полягає в тому, що всі вирази записуються одним рядком. Таким чином, складні дроби потрібно записувати так: спочатку обчислюється чисельник (взятий в дужки), потім — знаменник (також взятий в дужки) і, нарешті, сам дріб (записаний за допомогою косої риски, що означає ділення).

При складанні програм для вводу та виведення інформації користуються стандартними процедурами. А саме, Read(змінна1, змінна,...) – процедура вводу значення змінних “змінна1, змінна2,...”. Значення змінних, які вводяться, розділяються проміжком. Якщо після вводу значень необхідно перевести курсор на наступний рядок використовують процедуру Readln з тими ж параметрами. Для виведення значень змінних та текстових сповіщень використовують процедуру Write (змінна1, змінна2,...). По аналогії з процедурою Readln працює і процедура Writeln. Для форматованого виводу чисельної інформації користуються такою конструкцією - змінна:зн1:зн2, де зн1 – загальна кількість символів що виводяться, зн2 – кількість символів після коми.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
для защиты лабораторной работы	\|	Спільні завдання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.