Грунтові води ( г. в.)

Ґрунтовими називають води першого від поверхні постійного водоносного горизонту,ви-

держаного по площі і розтошованому на першому водотривкому шарі вони мають повер-

хню , яку називають дзеркалом ( рівнем ), ненапірни мають прями зв’язок з атмосферними і

поверхневими , конденсаційними водами, водами несталого режиму (їх запасів,рівня, хім. складу, фізичних властивостей ),і яки можуть змінюватись від впливу різних факторів ( клі- мату, рельефу, діяльності людини ). Вони знаходяться в безперервному русі, утворюючи потоки, залягають на невеликій глибині - від2 до 10 м., переважно прісні, рідше солонуваті і солоні. Склад - гідрокарбонатно-кальціевий, сульфатний і сульфатно - хлоридній. В залежно- сті від умов живлення та дренування, водопроникності оточуючих порід та інших чинників вони утворюють різні форми залягання: рухомі потоки, нерухомі басейні.

Для характеристики горизонтів ґрунтових вод складають карти гідроізогіпс.

Карти гідроізогіпс.

Гідроізогіпсами називаються лінії що з’еднують на карті точки з однаковими абсолютними

aбо відносними рівнями ґрунтових вод. Ці лініі аналогічні горизонталям рельефу місцевості.

Карти гідроізогіпс складають за даними одночасного заміру глибини ґрунтових вод в кіль-

кох свердловинах яки нівелюють і розташовують за сеткою. Абсолютна відмітка рівня г.в. в свердловинах h_E визначається за формулою:

h_E =h_n_.з - h

h_п.з -абсолютна відмітка поверхні землі; h - глибина залягання г.в. від поверхні землі в м.

Отримані абсолютні відмітки надписують над кожною свердловиною і потім методом ін-

терполяції будують гідроізогіпси. Переріз гідроізогіпс вибирають в залежності від масштабу

карти і густоти розташування точок заміру ( від 0,5 до 10 м.)

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклад геологічного розрізу.	\|	Порядок виконання роботи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.