Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні теоретичні відомості.

Руйнування грунту при зсуві відбуваеться переміщеннем однієї частини грунту по іншій по

Площадці сковзання. Умова граничноі рівноваги при цьому в загальному випадку характери-

Зветься рівняння прямой (закон Кулона):

τ = σ tgφ

Де τ -граничний опір зсуванню в МПа; σ- нормальний тиск в МПа, що діе по площадці сковзання; φ -кут внутрішнього тертя грунту в градусах: с-питоме зчеплення грунту в МПа.

Параметри φ і с умовно характеризують міцність грунту, тому іх називають характеристиками міцності чи параметрами зсуву. Вони широко використовуються в інженерних розрахунках і визначаються за експериментальними графіками (діаграмамі) зсуву-залежностю τ від σ .Для цього проводять лабораторні або натурни випробування.

Таки діаграми для зв’язного грунту наведено на рис.6.1.

а) б)

в)

Рис.6.1 Діаграма зсування для зв’язного грунту.

а-розшифровка діаграми; б-при випробуванні за відкритою (1) та закритою (2) системами;

в-побудова діаграми за допомогою залежності Х=f (τ ) .

Опір зсуву крім нормального тиску залежить від пористості грунту,різко зменшуючись з іі

зростанням, від зернового і мінералогічного складу (у кварцевих пвсків вищий ніж у слюдистих, у крупнозернистих-більш ніж у пилуватих). Суттєвий впрлив мають на глинисти грунти іхня вологість, яка зніжує опір а також природа внутрішніх структурних зв’язків і умови зсуву.Тому експеримент повинен наближатися до натурних умов напруженого стану основи споруди.

Випробування на зсув виконують одним з двох способів-за відкритою ( консолідовано-дре-

нованою ) чи закритою (неконсолідовано-недреновано ) системами (рис.6.1,б ). Перший прдбачае визначення τ після того, як грунт під діею пркладеного тиску σ отримав граничну для даного навантаження щільність будови ( звичайні умови будівництва ). Другим способом τ визначають зразу після прикладення нормального тиску, не чекаючи ущільнення зразка. Такі умови характерні для інтенсивного будівництва на м’якопластичних водонасичених глинистих грунтах у зв’язку з їхньою дуже повільною ущільненістю.

У лабораторних дослідженнях більш поширені однозрізні прилади, де зсув відбуваеться по

заздалегідь фіксованій площіні ( рис.6.2).

а) б)

Рис.6.2.Принципові схеми однозрізних зсувальних приладів ( розрізи).

а- з верхньою рухомою обоймою; б-з нижньою рухомою обоймою.

Прилад типу 6.2 а складаеться з верхньої 6 та нижньої 2 обойм, в врхню всавляеться різальне кільце 7, в ніжню-дно 4. Вертикальний тиск прикладають до штампа 8 яки продавлює зразок в обойму 2 до зіткнення здном 4. Переміщення обойми 6 під діею зусилля зсуву заміряють індикатором 5, фільтрувальні папер 1 і 3 прискорюе відвід води.

При випробуваннях на зразок прикладають заданий вертикальний тиск σ , під діею якого знаходять граничне значення τ . Для побудови діаграми задають декілька значень σ при цьому зразки беруть з одного і того самого моноліту грунту.

При випробуваннях за відкритою системою зразок спочатку ущільнюють ( в одометри або спеціальному приладі ).Залежно від мети експерименту зразок може бути нормально ущільнені σ_у =σ_з , переущільнені σ_у.> σ_з і недоущільнені σ_у < σ_з . Тут σ_у і σ_з -вертикальний тиск відповідно в ущільнювачі та в зсувальному приладі.

Значення τ знаходять збільшенням горизонтального навантаження, поки не виникне зсування ( переміщення ) однієї частки грунту по іншій.Горизонтальну деформацію зразка реєструють у часі за індикатором переміщень ( годинникового типу, штангенциркулем, мікрометром-див. лабораторну роботу 4. Навантаження прикладають ступенями, перехід до

Наступної ступені здійснюють після умовноі стабілізаціі деформаціі,коли приріст іі не перевищує 0,01мм. Паралельно будують графік залежності x=f(τ ) ( рис.1 в ) за яким визначають граничне значення τ для кожного тиску σ .Звичайно зсув настае,коли х=1..5мм.

2. Зрізувальній прилад ‘Гідропректа’.

Прилад ( Рис.6.3.) складаеться з стіла 1,зрізувателя 2,механізму ущільнення 3, механізму зрізу 4, індикатори переміщень 5. Зазначені складові частини виконують тільки свої специфічні функціі в прцесі дослідження і кожна з іх складаеться з окремих деталей.

Рис.6.3. Зсувальній прилад.

1-стіл; 2-зрізуватель;3-механізм ущільнення;4-механізм зрізу.

СТИЛ. Призначені для розміщення на нему всіх основних частин приладу (2,3,4 на рис.6.3 ) а

також штативів для закріплення індикаторів або інших вимірювальних приладів. Він склада-

еться з рами на якій з верху закріплена металева дошка-товстостінна плита на якій і розмі-

щені всі віще зазначені частини приладу.

ЗРІЗУВАТЕЛЬ (ріс. 6.4). Призначені для розміщення зразка грунту яки потім навантажують вертикальнім тиском і руйнують при деформації зсуву. На рис.6.4 показано основні деталі даноі частини приладу, принципова схема якого показано на рис 6.2.

В нього розміщають зразок грунту розміщають в ніжне 2 та верхне 1 кільца яки в свою чергу вставляються в верхню рухому обойму 3 та ніжню нерухомую 4,закріплену гвінтом 12 до плити столу 11. Зверху на зразок тисне штамп 8, такий же штамп87 розміщені з низу під зразком. Вони, як і дно мають велику кількість отворів для фільтраціі поровой води яка потім може попадати на дно піддона 10.До верхній обойми кріпіться тяговий циліндр 7, яки з’еднани з тросом механізму зрізу ( рис.6.3). В нижню обойму укручивають спеціальнім ключом диск 5,яким регулюють висоту ніжнеі частини зразка.

Рис.6.4 Зрізуватель.

1-верхне кільце; 2-ніжне кільце; 3-верхня обойма; 4-ніжня обойма; 5-диск;6- поршень; 7-тягови циліндр; 8-штампи; 9-дно; 10-піддон; 11-стіл;12-гвінт.

МЕХАНІЗМ УЩІЛЬНЕННЯ (рис 6.5.). Призначені для передачі вертикальноі сили,що ущільнює грунт. Він складаеться з важільноі системи навантаження зразка:гир 1, що розміщають на підвіску 2; важиля 4 у виді сектора, яки дозволяе тросами 3 передавати зусілле на вантажну раму 5 та поршень 6, а останні-на штамп зрізувателя ( рис 6.4.).

Рис.6.5. Механізм ущільнення.

1-гири; 2-підвеска; 3-важіль ( сектор); 4-вантажна рама; 5-поршень; 6-балансір.

МЕХАНІЗМ ЗРІЗУ ( рис.6.5 ).Прізначені для передачи навантаження зсуву на зрізуватель і складаеться з важільноі системи яка дозволяе вантаж від гир 1 пепредавати тросами 4 та

важелем 3 на тягови циліндр зрізувателя.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Оформлення роботи.	\|	Порядок виконання роботи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.