Фізіологічні механізми емоцій та їх вікові особливості

Емоції (лат.: хвилювання, збудження) – це процес ситуаційного переживання, ставлення до навколишніх об’єктів та явищ, реакції на зовнішні та внутрішні подразники, що проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо.

Емоції впливають на процеси сприймання, пам’яті, мислення, свідомості, навчання. Вони визначають ставлення до навколишнього середовища і самого себе. Завдяки цим особливостям емоції визначають поведінку людини.

Одне й те саме явище по-різному переживають різні люди. Одні милуються величчю грози, інші тремтять від страху при яскравому спалаху блискавки і оглушливому гуркоту грому. Мешканець міста буде незадоволений тим, що дощ зіпсував йому прогулянку, а селянин радітиме, бо дощ зволожить землю і підвищить урожай рослин.

Розрізняють емоційні реакції, стани і стосунки. До емоційних реакцій належать усмішка, сміх, плач, схвильованість тощо або повна нерухомість. Емоційні стани-більш тривалі переживання: збудження, пригнічення (депресія), страх, тривога. Один емоційний стан може змінитись на інший, часто протилежний. Емоційні стосунки (почуття) – це любов, прив’язаність, ворожнеча, ненависть, ревнощі, заздрощі тощо. Вони можуть спричинити різні емоційні стани.

Кожна емоційна реакція здійснюється окремими нервовими центрами, розташованими в проміжному мозку (гіпоталамус) і підкіркових ядрах (лімбічній системі). До лімбічної системи відносять нервові утворення головного мозку, розташовані на медіальному (серединному) боці півкуль, біля верхнього відділу стовбуру мозку.

Позитивні емоції підвищують силу життєвих процесів: дихання стає глибшим, пульс рівнішим, на щоках з’являється рум’янець, минає втома. Негативні емоції пригнічують людину: вона стає в’яла, неуважна, байдужа, почуває себе погано, марніє і може захворіти. Треба навчитися запобігати негативним емоціям. Це досягається вихованням стриманості, волі, спокійної впевненості у собі. Воля – це свідоме керування емоціями і діями, а також здійснення задуманого. Для свідомого керування емоціями застосовують також аутотренінг, психоаналіз тощо.

Емоції у дітей виникають легко і нестійкі. Дитина може швидко почати плакати і також швидко і легко від плачу може перейти до сміху. Часто діти плачуть через втому. З віком емоційні прояви стають стриманішими. Цьому дитина вчиться у дорослих, і тут дуже важливо, щоб дорослі були зразком у цьому відношенні. Виховувати емоції треба з раннього віку. У цьому значну роль відіграє виховання у дитини внутрішнього гальмування.

Правда, східні традиції стверджують, що стримувати, гальмувати негативні емоції шкідливо, бо вони здатні накопичуватись у підсвідомості і звідти руйнівно впливати на діяльність нервової системи, а отже і всіх систем організму .Ці традиції радять не стримувати ,напругу, гнів, агресію, а спрямовувати їх на нейтральні предмети, призводячи до вичерпування цих негативних емоцій.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інстинкти та їх значення у ВНД	\|	Біологічне значення умовних рефлексів та їх класифікація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.