Що таке мотивації, яка їх фізіологічна роль?

Біологічна мотивація(французькою - motivation) – це спонукання, потяг до дії організму, спрямоване на пошук ознак у зовнішньому середовищі, необхідних для задоволення внутрішньої потреби організму.

Фізіологічні механізми формування домінуючої мотивації полягають у аферентній сигналізації до спеціальних структур - мотиваційних центрів гіпоталамуса про наявність внутрішньої домінуючої потреби - відхилення константи гомеостазу, задоволення якої можливо лише при взаємодії організму з зовнішнім середовищем.

Мотиваційне збудження – це інтегративний стан головного мозку, під час якого на основі висхідних впливів структур гіпоталамуса відбувається активація центрів кори головного мозку. При цьому в механізмах активації переважають адренергічні нейромедіатори.

На схемі представлені спрощені механізми формування біологічної потреби і мотивації, без яких формування поведінки неможливе.

Внутрішня потреба, що призводить до формування мотивації й активує структури переднього мозку, виступає спочатку як “сліпа сила” за І.П.Павловим. Але це лише один з етапів системи поведінки, описаної П.К.Анохіним.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Що називають потребами організму?	\|	Які рефлекторні механізми лежать в основі поведінки?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.