Система крові – це сукупність виконавчих структур (кров, яка циркулює та депонована; органи кровотворення (гемопоезу) й органи, де складові крові руйнуються) та апарату регуляції (нервові та гуморальні механізми), діяльність яких направлена на підтримання адекватних змін складових компонентів крові для забезпечення пристосувальних реакцій.
Такими пристосувальними реакціями організму, що здійснюються за участю системи крові, є збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну при тривалих фізичних навантаженнях завдяки стимуляції еритропоезу, бо збільшення інтенсивності метаболізму призводить до збільшення потреби клітин організму у кисні, основною функцією гемоглобіну є приєднання та транспортування кисню.
Збільшення кількості лейкоцитів (лейкоцитоз) є захисною пристосувальною реакцію організму до дії вірусів чи бактерій в організмі, у якій приймають участь як органи лейкопоезу, так і різновиди лейкоцитів завдяки здійсненню процесу регуляції.
У вагітних жінок перед пологами збільшується в крові концентрація білка фібриногену, який приймає участь у зсіданні крові, це відбувається заздалегідь завдяки регуляторним механізмам синтезу фібриногену у печінці.