Цікаво знати

Завершальний етап вiйни в Європі характеризувався надзвичайною політизацією дiй як союзних лідерів на заході, так і радянського керівництва на сході. Походом на Балкани, що не мав воєнно-стратегічного значення, окрім протистояння планам Черчілля, Сталін прагнув забезпечити собі полiтичні переваги в ході післявоєнного врегулювання в Європі. В свою чергу Черчілль також мріяв про те, щоб союзники першими опинилися у Відні й Берлiні і таким чином вирішили долю Німеччини та країн Дунайського басейну.

Зрештою сталін і Черчілль восени 1944 р. на переговорах у Москві досягли домовленості про розподіл сфер впливу у Східній Європі.

Як пише у своїх мемуарах Черчілль: «Створилась ділова атмосфера, і я заявив: «Давайте врегулюємо наші справи на Балканах. Ваші армії знаходяться в Румунії та Болгарії. У нас є там інтереси, місії, агенти. Не будемо сваритися через дурниці. Що стосується Англії та Росії. Чи згодні ви на те, щоб ми мали переважаючий вплив на 90% у Греції і пополам – в Югославії». Тим часом як це перекладалося, я взяв пів-аркуша паперу і написав:

Румунія: Росія –90%, інші – 10%.

Греція: Великобританія (у згоді з США) – 90%, Росія – 10%.

Югославія: 50 на 50%

Угорщина: 50 на 50%.

Болгарія: Росія – 75%, інші – 25%.

Я передав цей аркуш Сталіну, який до цього часу вже вислухав переклад. Настала невелика пауза. Потім він взяв синій олівець і, поставивши на ньому велику галку, повернув його мені…»

Аркуш деякий час лежав на столі, загодя Черчіль запропонував його спалити. «Чи не може здатися занадто цинічним те, що ми розібралися з цими проблемами, важливими для мільйонів людей, так безцаремонно?» – запитав Черчілль Сталіна. «Ні, – відповів той. – Можете взяти його».

Полiтичне змагання характеризувало й дії Франції, де всупереч амбіціям Черчілля‚ виростала авторитетна політична фігура Шарля де Голля.

Особливо ці суперечності виявилися під час розробки й проведення операції по визволенню Парижа. Ейзенхауер спочатку не планував вести бої за Париж, прагнув обійти його. Оскільки Париж для французів був символом національної величі, духовним центром країни і вузловим пунктом її комунікацій, вони прагнули звільнити його своїми силами.

Тим часом як розгортались події на півдні Франції війська союзників підійшли до Парижа.

У серпні в Парижі розпочався страйк залізничників, а вже у наступні дні партизани й пiдпільники захопили цілі квартали міста. Паризький комітет визволення віддав наказ про збройне повстання.

Коли де Голль одержав звістку про події у Парижі, він негайно звернувся до Ейзенхауера з вимогою надіслати на допомогу повстанцям французьку дивізiю. Спочатку командуючий залишив цю вимогу тимчасового глави французької держави без уваги. Але де Голль домігся свого.

Танки французької дивізії з кровопролитними боями рушили на Париж. На допомогу їм підійшли частини американської піхотної дивізії. Залишки німецького гарнiзону капітулювали. Де Голль наказав частинам генерала Ф. Леклерка влаштувати парад на Єлисейських полях. Франція салютувала бійцям руху Опору, його визнаному керівнику де Голлю і військам генерала Леклерка.

Друга Вільна Французька бронетанкова дивізія проходить повз

Тріумфальну Арку під час визволенння Парижа. 1944 р.

Після звільнення Парижа почалося повне вигнання німців з території Франції й вихід союзних армій на кордони рейху.

При визволенні Франції союзники втратили 40 тис. загиблих, 165 тис. поранених, 20 тис. пропавших безвісті. Німецькі втрати складали близько 700 тис. чол. (вбиті, поранені, полонені тощо) проте, німецьке командування зберегло дисципліну, систему управління, залишався високим і бойовий дух армії. Німецькі війська відійшли до кордонів рейху.

Англійський фельдмаршал Монтгомері і американський генерал-лейтенант Бредлі вважали, що удар, завданий німецьким військам у Франції, створив сприятливі умови для розгрому Німеччини. Вони розробили сміливий план по захопленню мостів у нижній течії р.Маасу і Рейну, що мало відкрити шлях танковим частинам в обхід «Лінії Зігфріда» з півночі і виходу їх на оперативний простір. Вирішальну роль в операції мали відіграти повітряно-десантні частини. Цей план був схвалений союзним командуванням як операція «Маркет-гарден» («Город»). В історію ця операція увійшла під назвою Арнемська повітряно-десантна операція (17-26 вересня 1944 р.). Через збіг обставин (погодні умови, невдале обрання району висадки, несподіване зосередження німецьких танкових частин СС у цьому регіоні тощо) та сильного опору німецьких військ операція не досягла своєї мети. Проте мужність, проявлена бійцями англійської 1-ї повітряно-десантної дивізії, стала героїчною сторінкою англійської армії.

Проте, ця операція створила умови для визволення великого портового міста Антверпен у Бельгії, яке стало основним, для постачання військ союзників.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цікаво знати	\|	Визволення країн Східної Європи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.