Знати — це означає уміти застосовувати знання.
B.Q. Сухомлинський
Цей принцип вимагає, щоб мета і зміст навчання передбачали не тільки виклад науково-теоретичних положень, понять, законів, але й розкриття їх численних виявів у навколишньому світі, тобто даний принцип «виражає необхідність підготовки учнів до правильного використання теоретичних знань у різносторонніх практичних ситуаціях, до перетворення навколишньої дійсності1. Основні шляхи реалізації принципу:
1. Розкриття значення теоретичних знань у практичній діяльності і взагалі в житті людини.
2. Розкриття фактів історії розвитку науки, щоб показати, як наука народжувалася внаслідок практичних вимог. Саме потреби виробництва, суспільного життя сприяють розвитку наукових теорій, які стають безпосередньою продуктивною силою.
3. Опора на життєвий досвід учнів, використання прикладів із навколишнього життя, спостережень учнів.
4. Організація по можливості практичної діяльності учнів з метою набуття вмінь застосовувати знання на практиці. Ч. Куписе-вич у книзі «Основи загальної дидактики» наводить приклади завдань у процесі пізнавальної діяльності школярів, які спрямовані на застосування знань: навести приклади, які ілюструють те чи інше поняття, оцінити правильність застосування окремих наукових положень; виявити, сформулювати і розв'язати певну проблему.