Догматичне навчання

В основі догматичного навчання — спосіб вивчення фактів і явищ дійсності як певних незмінних положень (догм) без врахування практики, досвіду людини.

Такий вид навчання склався в школах середньовіччя, коли догми релігії не допускали будь-якої самостійності мислення, вони вимагали пасивного засвоєння учнями всього, що їм пропонував учитель, тобто сутність навчання зводилась до того, щоб зміст усіх навчальних предметів завчався напам'ять. Таке навчання розвивало механічну пам'ять, але зазубрювання породжувало негативне ставлення до пізнання. 1.1. Панаєв згадував про навчання наприкінці 20-х років XIX століття: «Безглузде заучування напам'ять слово в слово по книзі було основою навчання, і тому найтупіші учні, але обдаровані доброю пам'яттю, завжди виходили першими... Наші розумові здібності аніскільки не розвивались; вони, навпаки, тупішали, забиті рутиною»¹. Проте, як зазначає М.М. Скат-кін, передові педагоги того часу розуміли неспроможність і шкід-

Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения. — М., 1971. — С. 113.

276______________ __________________Розділ 2, Дидактика

ливість такого навчання і за власною ініціативою стали вимагати від учнів переказу тексту, що вивчається, своїми словами.

Отже, догматичне навчання привчає учнів до зазубрювання, механічного відтворення готових фраз, цитат, чужих думок, що в певній мірі сприяє розвитку механічної пам'яті, але не створює умов для розвитку інтелектуальних можливостей особистості, їх самостійності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зміст освіти —	\|	Пояснювальне навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.