III. Методика визначення вартості комп'ютерних програм

Критерієм для виникнення авторського права є оригінальність програми, тобто програма повинна бути результатом творчої діяльності автора. Форма вираження комп'ютерної програми (ідеї, принципи) не охороняється авторським правом, тому алгоритми, мови програмування охороні не підлягають. Автором комп’ютерної програми може бути як фізична, так і юридична особа, що створила цю програму.

Економічними та технічними складовими, що можуть виливати на вартість програми, є:

þ ціна програми, що склалася на ринку;

þ собівартість розробки;

þ витрати на вдосконалення програми, копіювання;

þ старіння, що визначається часом від моменту створення програми;

þ кількість комплектів програми, які передано стороннім юридичним чи фізичним особам;

þ ступінь кодового захисту від несанкціонованого використання програми.

На підставі вище перелічених параметрів прикладних пакетів програм можна встановити таку залежність вартості від згаданих параметрів:

, (8.17)

де В_п — вартість програми; К — коефіцієнт, що характеризує ступінь кодового захисту програми. Для кожного пакета прикладних програм визначення такого коефіцієнта потрібно проводити індивідуально, врахувавши захист усієї програми та її елементів, фрагментів, файлів тощо. У даному випадку К=1; К_с — часова залежність від моменту створення програми, що визначає ступінь старіння (коефіцієнт старіння); С — собівартість розробки прикладного пакета програми або її ринкова ціна; W — витрати на удосконалення програми, копіювання, інші додаткові витрати, пов'язані з програмою.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
II. Методики визначення вартості науково-технічної інформації	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.