• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Етапи розвитку валютно-кредитної системи

Фактори, які визначають валютний курс

Рис. 11.8.

Þ Економічні події:

· зміна попиту на національному ринку;

· зміна продуктивності праці;

· державна фінансова і грошова політики.

Þ Ціни, процентні ставки.

Þ Політичні і психологічні фактори, очікування.

Þ Попит і пропозиція іноземних валют.

Термінологічний словник

Амортизація (depreciation) — грошова форма відшкодування зношеної частки основного капіталу.

Багатосторонній валютний курс (multilateral exchange rate) — індекс національної валюти, обчислений як середньозважена величина на базі індексів двосторонніх курсів валют, основних торговельних партнерів даної країни.

Багатство, майно (wealth) — сукупність активів або одиниць власності, яка має вартість.

Базовий період (base period) — період, який приймається за основу при обчисленні індексів цін за інші періоди.

Баланс товарів і послуг (balance on goods ant services) — частина рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка відображає співвідношення між експертом та імпортом товарів і послуг.

Банківські депозити (bank deposits) — сума грошей, запозичених банківськими установами на певних умовах їх повернення і нарахування процентів.

Банківські резерви (bank reserve) — та частина грошей банківської системи, яка не використовується для здійснення активних операцій і охоплює обов’язкові та надлишкові резерви.

Безробіття (unemployment)— така ситуація на ринку праці, коли певна частка робочої сили є тимчасово незайнятою.

Бретон-Вудська система (Bretton Woods system) — міжнародна валютна система, що використовувалася з 1945-го по 1971 рік і згідно з якою курси національних валют були фіксованими по відношенню до американського долара, а долар США вільно конвертувався у золото.

Бюджетний дефіцит (budget deficit) — такий стан державного бюджету, коли доходи уряду не покривають його видатки.

Бюджетний профіцит (bugget surplus) — такий стан державного бюджету, коли доходи уряду перевищують його видатки.

Валова додана вартість (gross value added) — різниця між вартістю виробленої продукції і вартістю проміжної продукції, яка була закуплена у постачальників.

Валовий внутрішній продукт (gross domestic product) — ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за відповідний період.

Валовий національний дохід (gross national income) — дохід країни, який складається з доходу, отриманого в результаті розподілу ВВП, та чистих первинних доходів, отриманих, резидентами країни від зовнішньоекономічної діяльності.

Валовий національний наявний дохід (gross national disposable income) — дохід країни, що охоплює валовий національний дохід і чисті поточні трансферти, отримані резидентами країни від зовнішньоекономічних відносин.

Валовий прибуток (gross profit) — прибуток, що характеризує перевищення доходів від економічної діяльності над всіма витратами, пов’язаними з виробництвом продукції.

Валові інвестиції (gross investment) — сукупний обсяг інвестицій в економіку, який спрямовується на заміщення капіталу, що вибуває, та приріст основного капіталу.

Валюта (currency) — національні та міжнародні грошові одиниці, що використовуються в процесі міжнародних розрахунків.

Виробнича функція (production function) — функція, що показує залежність обсягів виробництва продукції від факторів виробництва.

Відкрита економіка (open economy) — економіка країни, яка має економічні відносини з рештою світу.

Відплив капіталу (capital outflow) — сума видатків резидентів країни на купівлю фізичного та фінансового капіталу у резидентів інших країн.

Вільна торгівля (free trade) — торгівля між країнами, що здійснюється без державного втручання, а згідно з міжнародним поділом праці та законами ринку.

Внутрішній державний борг (internally held public debt) — заборгованість уряду домогосподарствам і підприємствам даної країни, які володіють державними борговими зобов’язаннями.

Галопуюча інфляція (galloping inflation) — інфляція, темпи якої вимірюються десятками або сотнями процентів за рік.

Гіперінфляція (hyperinflation) — інфляція, що характеризується темпами, які перевищують 50 % на місяць.

Готівка (currency) — сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

Гранична схильність до заощаджень (marginal propensite to save) — величина, яка показує, наскільки одиниць змінюють заощадження при зміні доходу на одну одиницю.

Гранична схильність до споживання (marginal propensity to consume) — величина, яка показує, наскільки одиниць змінюються видатки на споживання при зміні доходу на одну одиницю.

Граничний продукт капіталу (marginal product of capital) — зміна обсягу продукту, що припадає на додаткову одиницю капіталу, за незмінної кількості інших факторів виробництва.

Граничний продукт праці (marginal product of labor) — зміна обсягу продукту, що припадає на додаткову одиницю робочої сили, за незмінної кількості інших факторів виробництва.

Грошова база (monetary base) — первинна емісія грошей, що складається з готівки поза банками та банківських резервів, і слугує основою для мультиплікативного збільшення грошової маси.

Грошова маса або пропозиція грошей (money supply) — сукупність грошових активів, які використовуються в національній економіці в кожний даний період часу.

Грошовий мультиплікатор (monetary multiplier) — величина, яка показує на скільки одиниць змінюється пропозиція грошей при зміні грошової бази на одну одиницю.

Грошові агрегати (monetary aggregates) — окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Девальвація (devaluation) — офіційне зниження встановленої вартості валюти.

Дезінфляція (desinflation) — зниження темпів зростання цін.

Депресія (depression) — дуже глибокий і затяжний спад в економіці.

Державний борг (public debt) — загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань уряду, включаючи і ті боргові зобов’язання, що виникають в результаті виданих гарантій за кредитами, та інших зобов’язань, які приймає на себе уряд.

Державні закупівлі (government purchases) — кінцеві товари і послуги, які закуповує уряд з метою задоволення загальнодержавних потреб.

Державні заощадження (public saving) — різниця між наявним доходом уряду (чистими податками) і державними закупівлями.

Дефлятор ВВП (GDP deflator) — індекс цін, який показує темп зростання цін за певний період на всі товари і послуги, що охоплює ВВП; відношення номінального та реального ВВП.

Дефляція (deflation) — зниження загального рівня цін.

Дивіденди (dividends) — платежі, що виплачуються акціонерам із прибутку корпоративного підприємства згідно з його часткою в акціонерному капіталі.

Дискреційна фіскальна політика (discretionary fiscal policy) — політика, в межах якої зміни державних видатків і податків здійснюється на підставі спеціальних рішень уряду і парламенту.

Довгостроковий період (long term) — в макроекономіці проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори (ціни і зарплата) спроможні відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість.

Домогосподарство (household) — інституційна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, основними функціями яких є пропозиція робочої сили та використання своїх доходів для купівлі споживчих товарів і послуг.

Екзогенна змінна (exogenous variable) — змінна, значення якої не залежить від розв’язання даної моделі, а визначається наперед.

Економічне зростання (economic growth) — збільшення реального обсягу кінцевої продукції (ВВП) або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки.

Економічний цикл (business cycle) — період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зростання.

Експорт (exports) — товари і послуги, вироблені в країні і продані за її межі.

Ендогенна змінна (endogenous variable) — змінна, значення якої отримується в процесі розв’язання даної моделі.

Ефект багатства (wealth effect) — зміни в обсязі сукупного попиту, які вникають внаслідок зміни реальної вартості фінансових активів, викликаної зміною цін.

Ефект витіснення (crowding-out effect) — скорочення інвестицій в економіці, що виникає внаслідок зростання процентних ставок, викликаного фіскальною експансією, яка здійснюється за рахунок внутрішнього запозичення.

Ефект доходу (income effect) — зміна в обсязі ринкового попиту на даний продукт, викликана зміною ціни на цей продукт і купівельної спроможності покупців.

Ефект заміщення (substitution effect) — зміна в обсязі ринкового попиту на даний продукт, викликана зміною ціни на аналогічний продукт, що робить його відносно дорожчим або відносно дешевшим.

Ефект мультиплікатора (multiplier effect) — 1) величина, на яку приріст доходу перевищує приріст запланованих видатків; 2) величина, на яку приріст грошової пропозиції перевищує приріст грошової бази.

Ефект процентної ставки (interest rate effect) — зміни в обсязі сукупного попиту, які виникають внаслідок зміни процентних ставок, викликаної зміною цін і кількості грошей в економіці.

Ефект чистого експорту (net export effect) — зміна в обсязі сукупного попиту, які виникають внаслідок того, що ціна на вітчизняні товари і послуги змінюються відносно цін на аналогічні іноземні товари і послуги.

Загальна рівновага (general equilibrium)— одночасна рівновага на усіх ринках національної економіки.

Закон Оукена (Okun’s law) — виведена Артуром Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний процент циклічного безробіття викликає певний процент відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП або розрив ВВП.

Закрита економіка (closed economy) — економіка країни, яка не бере участі у міжнародній торгівлі.

Залишок Солоу (Solow residual) — внесок сукупної продуктивності факторів виробництва у приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального проценту прирісту продукту тієї частки, що припадає на працю і капітал.

Заощадження (saving) — та частина наявного доходу, що залишається після здійснення видатків на споживання.

Заплановані інвестиції (planned investment) — кошти, які підприємства планують спрямувати на інвестування в національну економіку.

Імпорт (imports) — сукупність товарів і послуг, які країна купує в інших країн.

Ін’єкції (injection) — додаткові видатки, що збільшують потік «доходи-видатки».

Інвестиції (investment) — потік видатків, що здійснюються з метою нагромадження основного капіталу, будівництва житла та приріст запасів.

Інвестиції в запаси (inventory investment) — потік видатків, пов’язаних із виробництвом продукції, яка нереалізується, а зберігається на складах підприємств.

Індекс споживчих цін (consumer price index) — індекс, який відбиває темп зростання ціни фіксованого ринкового кошика споживчих товарів і послуг (індекс Цін Ласпейреса).

Індекс цін (price index) — співвідношення між ціною певного кошика товарів і послуг (ринкового кошика) в даному періоді і ціною ідентичного або подібного ринкового кошика в попередньому періоді.

Індекс цін Пааше (Paascha price index) — індекс, який відбиває темп зростання ціни змінного ринкового кошика.

Інфляційний розрив (inflationary gap) — величина, на яку заплановані автономні видатки перевищують потенційно необхідні автономні видатки.

Інфляційні очікування (inflationary expectations) — очікування економічних суб’єктів щодо рівня інфляції у майбутньому періоді.

Інфляція (inflation) — зростання загального рівня цін.

Інфляція витрат (cost-push inflation) — та зростання цін, яке виникає внаслідок збільшення витрат на одиницю продукції, що супроводжується зменшенням сукупної пропозиції.

Інфляція попиту (demant-pull inflation) — таке зростання цін, яке спричиняється надмірним сукупним попитом.

Кейнсіанська модель сукупної пропозиції (Keynesian model aggregate supply)— модель короткострокової сукупної пропозиції, згідно з якою між сукупною пропозицією і ціною існує пряма залежність, оскільки в короткостроковому періоді зарплата є негнучкою.

Кейнсіанська функція споживання (Keynesion consumption function) — функція, що описує залежність споживання домогосподарств від поточного наявного доходу.

Кейнсіанський хрест (Keynesian cross) — модель, що ґрунтується на кейнсіанській теорії і показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних видатків.

Класична модель сукупної пропозиції (classical model aggregate supply) — модель довгострокової сукупної пропозиції, згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від ціни, оскільки в довгостроковому періоді зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Короткостроковий період (short term) — в макроекономіці проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори не володіють здатністю адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнятість.

Крива IS (IS curve) — крива, що відображає обернену залежність між процентною ставкою і доходом, яка виникає на товарному ринку і має від’ємний нахил.

Крива LM (LM curve) — крива, що відображає пряму залежність між процентною ставкою і доходом, що виникає на ринку грошей, і має додатний нахил.

Крива Лафера (Laffer curve) — крива, що відображає обернену залежність між сумою податків та рівнем оподаткування і спирається на припущення, що існує оптимальна ставка податку, за якої максимізується сума податкових надходжень у бюджет.

Крива Лоренца (Lorenz curve) — крива, що відображає фактичний розподіл доходу в економіці. Її порівняння з бісектрисою, яка відображає абсолютну рівність в розподілу доходу, показує ступінь нерівності розподілу доходу.

Крива сукупного попиту (aggregate demand curve) — крива, що відображає обернену залежність між сукупним попитом і ціною і має від’ємний нахил.

Крива Філіпса (Phillips curve) — 1) у короткостроковому періоді крива, що демонструє обернену залежність між інфляцією і безробіттям і має від’ємний нахил; 2) у довгостроковому періоді — крива, що показує відсутність залежності між інфляцією і безробіттям і має вигляд вертикальної лінії, яка бере свій початок в точці потенційного ВВП.

Ліквідність (liquidity) — відносна легкість і швидкість, з дякою актив може конвертуватися в готівку.

Метод «видатки—випуск» (expenditures-output approach) — метод визначення рівноважного ВВП на основі знаходження такого ВВП, який дорівнює запланованим сукупним видаткам.

Метод «вилучення—ін’єкції» (leakages-injections approach) — метод визначення рівноважного ВВП на основі знаходження такого ВВП, за якого вилучення дорівнюють ін’єкціям.

Мито (tariff) — податок на імпортовані або експортовані товари.

Модель IS-LM (IS-LM model)— модель сукупного попиту закритої економіки, яка відображає вплив певних чинників на дохід за даного рівня цін на умовах взаємодії товарного і грошового ринків.

Модель зростання Солоу (Solow growth model) — модель, що показує вплив нагромадження капіталу, приросту населення і технічного прогресу на зростання обсягу продукту на душу населення.

Модель Манделла-Флемінга (Mundell-Fleming model) — модель IS-LM для малої відкритої економіки.

Монетаристська теорія (monetary theory) — теорія, згідно з якою основною причиною економічних коливань є зміни пропозиції грошей, тому для підтримання стабільності в економіці слід дотримуватися стабільних темпів зростання грошової маси.

Монетарна політика (monetary policy) — сукупність заходів центрального банку стосовно управління пропозицією грошей, спрямованих на досягнення кінцевих цілей стабілізаційної політики держави.

Мультиплікатор збалансованого бюджету (balanced budget multiplier) — дорівнює одиниці і відображає відношення між зміною на однакову величину державного бюджету і валового внутрішнього продукту.

Мультиплікатор податків (tax multiplier) — величина, яка показує на скільки одиниць обернено змінюється дохід при зміні податків на одну одиницю.

Надлишкові резерви (excess reserves) — сума, на яку резерви банків перевищують обов’язкові резерви (резервні вимоги).

Нерозподілений прибуток (undistributed profits) — та частина прибутку підприємств, яка залишається після сплати податків на прибуток та виплати дивідендів акціонерам.

Номінальна процентна ставка (nominal interest rate) — фактична процентна ставка, яка не враховує інфляцію.

Номінальний валютний курс (nominal exchange rate) — курс валюти, який визначається через певну кількість іншої валюти.

Номінальний ВВП (nominal GDP) — ВВП, що визначається у фактичних (поточних) цінах, що діяли на момент його обчислення.

Норма обов’язкових резервів (legaled reserves ratio) — частка депозитів, яку комерційні банки зобов’язані зберігати в центральному банку або як готівку у своїй касі.

Облігація (bond) — борговий інструмент (цінний папір), який зобов’язує позичальника оплачувати власнику цього інструменту фіксовану суму грошей через регулярні проміжки часу до дати її погашення.

Облікова (дисконтна) ставка (discount rate) — процентна ставка, за якою центральний банк країни надає позики комерційним банкам.

Особистий дохід (personal income) — дохід домогосподарств, який складається з заробленого доходу та отриманих соціальних трансфертів.

Особистий наявний дохід (personal disposable income) — 1) та частина доходу домогосподарств, яка залишається після сплати особистих податків; 2) у спрощеній економіці, в якій немає податків, різниця між доходом і валовим прибутком підприємств.

Очікувана інфляція (expected inflation) — така інфляція, яку економічні суб’єкти передбачали у майбутньому на основі доступної їм інформації.

Паритет купівельної спроможності (purchasing power parity) — теорія, згідно з якою номінальний валютний курс відображає різницю у рівні цін між країнами завдяки чому ціни на одинаковий товар, обчислені у спільній валюті, є одинаковими у всіх країнах.

Плаваючий валютний курс (floating exchange rate) — валютний курс, динаміка якого залежить переважно від попиту і пропозиції на валютному ринку.

Платіжний баланс (balance of payments) — макроекономічна модель, що охоплює сукупність економічних операцій даної країни з іншими країнами і розробляється з метою здійснення контролю за ефективністю зовнішньоекономічної діяльності країни та обґрунтування економічної політики держави.

Повна зайнятість (full employment) — рівень зайнятості, який забезпечується в умовах рівноваги на ринку праці, коли фактичне безробіття дорівнює природному безробіттю.

Попит на гроші для угод або трансакційний попит на гроші (transactions demant for money) — кількість грошей, яку люди хочуть використовувати для здійснення платежів за товари та послуги.

Попит на гроші як активи (asset demant for money) — кількість грошей, яку люди хочуть використовувати для здійснення заощаджень.

Потенційний ВВП (potential GDP) — реальний ВВП, який економіка здатна виробляти за умов повної зайнятості.

Прибуток (profit) — дохід підприємств, який дорівнює різниці між виручкою від реалізації їх продукції та витратами на її виробництво.

Приватні заощадження (private saving) — різниця між наявним доходом приватної економіки і споживанням домогосподарств.

Природний рівень безробіття (natural rate of unemployment) — такий рівень безробіття, що відповідає повній зайнятості, за якої забезпечується рівновага на ринку праці.

Процентна ставка (interest rate) — вартість запозичених грошей, яка виражається у процентах до їх суми за рік.

Рахунок капітальних операцій (capital account operations) — розділ платіжного балансу країни, в якому відображається приплив і відплив капіталу.

Рахунок поточних операцій (current account operations) — розділ платіжного балансу країни, в якому відображаються експорт та імпорт товарів і послуг, чисті доходи від інвестицій та чисті поточні трансферти.

Реальна процентна ставка (real interest rate) — вартість запозичених грошей, скоригована на темп інфляції.

Реальний валютний курс (real exchange rate) — 1) коефіцієнт, який показує відношення іноземних цін до внутрішніх цін, обчислених у спільній валюті; 2) пропорція, в якій іноземні товари обмінюються на вітчизняні товари.

Реальний ВВП (real GDP) — ВВП, обчислений у порівнянних (постійних) цінах, тобто номінальний ВВП, скоригований на індекс цін.

Ревальвація (revaluation) — підвищення центральним банком національної валюти за системи фіксованих курсів.

Резервні активи (reserve assets) — високоліквідні фінансові активи, що знаходяться під контролем центрального банку країни і можуть використовуватися для регулювання платіжного балансу та здійснення інтервенцій на валютному ринку.

Рецесійний розрив (recessionary gap) — величина, на яку заплановані автономні видатки переменшують потенційно необхідні автономні видатки.

Рецесія, спад (recession) — період, в межах якого відбувається скорочення обсягів виробництва в країні.

Рівень безробіття (unemployment rate) — процент учасників робочої сили, які не мають роботи.

Рівноважна ціна (equilibrium price) — ціна на конкурентному ринку, за якої забезпечується рівновага між попитом і пропозицією.

Рівноважний ВВП (equilibrium GDP) — ВВП, за якого загальний обсяг вироблених товарів і послуг дорівнює загальній кількості куплених товарів і послуг.

Робоча сила (labor force) — та частина дорослого населення, яка має роботу або шукає її.

Середні схильність до споживання (average propensity to consume) — відношення споживання до наявного доходу.

Споживання (consumption) — видатки на споживчі товари та послуги.

Стагфляція (stagflation) — скорочення обсягу національного виробництва, яке супроводжується зростанням цін, тобто поєднання стагнації та інфляції.

Сукупна пропозиція (aggregate supply) — сукупний обсяг товарів і послуг, який мають намір виробляти національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку.

Сукупний попит (aggregate demand) — сукупний обсяг вітчизняних товарів і послуг, яку мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.

Торговельний баланс (trade balance) — частина рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів.

Трансфертні платежі (transfer payments) — державні виплати суб’єктом приватної економіки, в обмін на які уряд не отримує ні товарів, ні послуг.

Фактичний бюджет (real budget) — державний бюджет, що відображає співвідношення між фактичними надходженнями та видатками.

Фіксований валютний курс (fixed exchange rate) — курс національної валюти, який уряд офіційно оголошує і бере зобов’язання його підтримувати.

Фіскальна політика (fiscal policy) — політика держави щодо рівня податків і державних видатків.

Фрикційне безробіття (frictional unemployment) — безробіття, що пов’язане з добровільною зміною працівниками місця своєї роботи і тимчасовими звільненнями з роботи.

Функція попиту на гроші (money demant function) — залежність попиту на реальні грошові запаси з відповідними чинниками.

Центральний банк (central bank) — банк, головною функцією якого є контроль за пропозицією грошей в країні.

Циклічне безробіття (cyclical unemployment) — безробіття, що зумовлене недостатнім сукупним попитом, тобто коли на ринку праці попит на робочу силу менше, ніж її пропозиція.

Циклічний дефіцит (cyclical deficit) — дефіцит державного бюджету, що спричиняється.

Чистий ВВП (net GDP) — ВВП за мінусом амортизації.

Чистий експорт (net exports) — різниця між експортом та імпортом товарі і послуг.

Чисті інвестицій (net investment) — валові інвестиції за мінусом амортизації.

Чисті податки (net taxes) — податкові надходження уряду мінус державні трансфертні платежі.

Швидкість обігу грошей (velocity of money) — кількість разів за рік, які грошова одиниця, що перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. III. Етапи розробки програмного забезпечення
5. III.Цілі розвитку особистості
6. III.Цілі розвитку особистості
7. III.Цілі розвитку особистості
8. IV. Розподіл нервової системи
9. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
10. IV. Філогенез кровоносної системи
11. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
12. POS-системи

Переглядів: 573