Особливості усної аргументації.

В усному спорі важливу роль грають зовнішні і психологічні моменти. Велике значення має манера впевнено триматися, швидкість реакції, жваве мислення, дотепність. Письмовий спір буває більш придатний для з’ясування істини, ніж усний. Однак у нього є свої недоліки. Він інколи тягнеться занадто довго, протягом декількох років.

Предметом спору повинен бути одразу визначений сторонами, що полемізують. Нерідко він уточнюється в ході самої дискусії, а часом може з’явитися і під час обговорення будь-якої проблеми. Під час розмови спір може переходити з одного предмету на інший. Важливо, щоб спірники кожного разу ясно уявляли собі, що саме є предмет їхніх розходжень.

Обов'язковими учасниками суперечки, а, отже, й аргументативного процесу, є:

· пропонент;

· опонент;

· аудиторія.

Пропонент — це той, хто висуває, обстоює певну тезу.

Без пропонента не може бути ані спору, ані аргументативного процесу, оскільки спірні питання не виникають самі собою, вони повинні бути кимось сформульовані і поставлені на обговорення. Пропонент може висловлювати власну думку або представляти колективну позицію з того чи іншого питання.

Опонент — це той, хто заперечує, піддає сумніву істинність або слушність тези, яку висунув пропонент.

Опонент може бути безпосередньо присутнім і особисто брати участь у спорі. Але можливою є ситуація, коли опонент безпосередньо не бере участі в аргументативному процесі.

Аудиторія — це колективний суб'єкт суперечки. Однак вона не є пасивною масою людей, це колектив, який має свої переконання, свої позиції, точки зору з приводу питання, що обговорюється.

Аудиторія є основним об'єктом аргументативного впливу в спорі.

В усній суперечці, особливо якщо вона ведеться в присутності слухачів, часто дуже важливу роль відіграють "зовнішні" й психологічні умови. Тут величезне значення має, напр., навіювання: поважна манера триматися й говорити, самовпевненість, апломб тощо.- Боязка, сором'язлива людина, особливо якщо вона не звикла сперечатися в присутності великої кількості сторонніх слухачів, завжди програє в порівнянні з самовпевненою чи навіть іноді нахабною, за подібних інших умов, людиною. Далі велику перевагу в усній суперечці має швидкість мислення. Хто швидше мислить, "по слово до кишені не лізе", спритний, той, маючи той же розум і запас знань, завжди здолає супротивника в усній суперечці.- Велику перевагу в усній суперечці в присутності слухачів дає також уміння говорити влучно й дотепно і т. д. Усі ці зовнішні переваги або зовсім зникають у письмовій суперечці, або згладжуються, і на перший план може виступити внутрішній, логічний бік суперечки.

Переглядів: 541