Методичний розділ програми

Поряд з методологічним велике значення в дослідженні має методичний розділ програми, який включає:

- обґрунтування вибірки, одиниць спостереження;

- визначення й обґрунтування методів дослідження;

- логічну структуру інструментарію;

- стратегічний і робочий плани дослідження.

Характер досліджуваної проблеми, мета і завдання визначають, яким має бути і його об'єкт. Об'єктом конкретного дослідження є підприємства, трудовий колектив, що за своїми організаційно-економічними характеристиками і виступають носіями тієї чи іншої проблеми.

У методичному розділі програми мають бути чітко вказані:

- об'єкт емпіричного дослідження;

- тип дослідження (є воно суцільним чи вибірковим);

- якщо воно є вибірковим, то чи претендує на репрезентативність;

- ступені відбору і темп його на кожному ступені;

- документи вибірки (звітні документи, картотека, карта, плани);

- одиниця спостереження на останньому ступені вибірки.

Принципи вибіркового обстеження лежать в основі всіх методів:

анкетного опитування, інтерв'ю, спостереження, експерименту, аналізу документів.

Вибірковий метод значно скорочує витрати праці, часу, засобів на вирішення тієї чи іншої проблеми, підвищує якість і надійність процедур збирання та обробки даних, дозволяє вивчати об'єкти, суцільне дослідження яких неможливе через великий обсяг витрат.

Подальшою складовою методичної частини програми є обґрунтування основних методів дослідження, що їх використовуватимуть у процесі аналізу проблеми.

Під методом розуміють правила, способи збирання, обробки й аналізу інформації. Науковими методами називають також правила та способи, за допомогою яких встановлюється зв'язок між фактами, гіпотезами та теоріями.

Вибір методів збирання первинної інформації визначається, як правило, метою дослідження, специфікою його об'єкта і предмета, фінансово-економічним забезпеченням та емпіричною інтерпретацією робочих понять, об'єктивністю підтвердження гіпотез тощо. Вибрати метод означає обрати той чи інший оптимальний шлях отримання нової інформації для виконання поставленого завдання.

Обґрунтування методів збирання первинної інформації - надзвичайно важлива частина методичного розділу програми. Якщо, наприклад, буде використаний такий метод, як аналіз документів, то слід вказати, які документальні джерела вивчатимуться, їх статистичні форми, плани, звіти тощо, а також метод аналізу їх змісту. А використання методу опитування вимагає опису його техніки, організаційної структури та змісту анкети, місця проведення тощо.

При визначенні методів збирання первинної інформації дослідник має брати до уваги ряд моментів:

- оперативність і економічність дослідження не повинні забезпечуватися на шкоду якості даних;

- жодний метод не є універсальним, він має свої чітко окреслені пізнавальні можливості. Тому не існує взагалі «добрих» чи «поганих» методів, є лише адекватні або не адекватні поставленим завданням методи;

- надійність того чи іншого методу забезпечується не тільки його обґрунтованістю, а й дотриманням правил його застосування;

- вибір методу залежить від мети дослідження, обсягу вибірки, способу обробки даних і фінансових можливостей.

Вибір того чи іншого методу залежить і від низки інших обставин: ступеня розробки в науковій літературі проблеми, що вивчається, можливостей дослідника чи дослідної групи, цілей і завдань дослідження. У більшості досліджень використовується не один, а кілька методів збирання інформації, що підвищує надійність і вірогідність одержаних даних.

У методичну частину програми входить також логічна структура інструментарію, яка вказує, на вияв яких властивостей і сторін досліджуваного предмета спрямований той чи інший блок питань, порядок їх розміщення в інструментарії. Сам інструментарій (анкета, баланс підприємства, звіти, плани, опитувальний листок, карта фіксації результатів спостереження, методики збирання даних, інструкції з проведення дослідження, шифрувальні листи для вхідної і вихідної інформації, а також для обробки даних на ЕОМ, інструкції для наукового аналізу тощо) додається до програми як самостійний документ.

Поряд з вищеназваним програма містить і логічну схему обробки первинної інформації, яка передбачає, насамперед, обробку, аналіз та інтерпретацію одержаних даних, а також формулювання на цій основі відповідних висновків і розробку практичних рекомендацій.

При проектуванні та організації дослідження програми важлива роль належить стратегічному (принциповому) і робочому планам дослідження, що відображають основні стратегічні й оперативні процедурні заходи, які слід здійснити. Основна передумова для вибору стратегічного плану дослідження - стан знання про об'єкт до моменту збирання емпіричних даних, а отже, можливість для розробки гіпотез.

Після вибору стратегії наукового пошуку складається чіткий робочий план дослідження. За своїм призначенням він покликаний упорядкувати основні етапи дослідження згідно з програмою, календарними строками, матеріальними та людськими ресурсами. У робочому плані документально фіксуються всі види робіт і ресурсних витрат, необхідних для виконання програми, в чіткій хронологічній послідовності розписано, що, кому і коли робити: розмноження анкет, домовленість про строки та умови проведення польового дослідження з конкретними організаціями, установами, місце проведення дослідження, організація мережі анкетерів та інтерв'юерів (якщо в цьому є потреба), відправка частини співробітників у відрядження (якщо дослідження регіональне), визначення строків закінчення етапів дослідження та підготовки звіту тощо.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Формулювання основних завдань дослідження	\|	Тема 8. Інвентаризація в системі бюджетних установ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.