Види стебел

Види стебел по розташуванню щодо рівня ґрунту:

1 надземні

2 підземні

Види стебел по ступеню здеревеніння:

1 трав'янисті

2 дерев'янисті (наприклад, стовбур - головне багаторічне стебло дерева; стебла чагарників називають стволиками).

Види стебел по напрямкові й характеру росту:

1 прямостоячі (наприклад, соняшник)

2 лежачі (сланкі) - стебла лежать на поверхні ґрунту, не вкорінюючись (вербейник монетчатий).

3 що піднімають (висхідні) - нижня частина стебла лежить на поверхні ґрунту, а верхня піднімається вертикально (шабельник)

4 повзучі - стебла стеляться по землі й укорінюються завдяки утвору у вузлах придаткового коріння

5 що чіпляються (лазячі) - прикріплюються до опори за допомогою вусиків (горох)

6 кучеряві - тонкі стебла, що обвивають опору

Види стебел за формою поперечного переріза:

1 округлі

2 сплюснені

3 трьох-, чотирьох-, багатогранні

4 ребристі

5 борознисті (жолобчасті)

6 крилаті - стебла, у яких по гострих гранях тягнуться плоскі трав'янисті вирости (чину лісова) або падаючи на стебло основи листків (окопник лікарський).

На мал. 2 ви можете побачити деяки види перерахованих стебел а на відео 1 побачити їх в природі.

Будова стебла в зоні вузлів відрізняється від будови середньої частини міжвузлля наявністю листових і гілкових лакун (проривів). У дводольних вузли мають три лакуни (яблуня), рідше зустрічаються однолакунні (бузок) і багатолакунні (бузина). Найбільш активне вторинне потовщення властиве багаторічним деревним рослинам, у вторинній деревині яких (а іноді й у лубі) можна бачити межу річних приростів. З віком внаслідок розвитку перидерм первинна кора, а пізніше й зовнішня частина лубу відмирають, утворюючи кірку. Для більшості однодольних характерний пальмовий тип проходження закритих колатеральних пучків, що обумовлюють їхнє дифузійне розташування на поперечних зрізах. Лише в деяких злаків зі стеблом- соломиною, у традесканції й діоскореї є тенденція до кругового розташування пучків. Вторинне потовщення властиве тільки деревоподібним лілейним (алое, драцена), у яких у перициклі або первинній корі формується меристема, що утворює концентричні пучки й міжпучкову паренхіму.

Стебло

Основні функції стебла - підтримка надземної частини і зв'язок між кореневою системою та листям, при цьому стеблорегулює рівномірний розподіл поживних речовин по всіх внутрішніх органів рослини. На стеблі там, де прикріплюються листя, видно іноді досить помітні потовщення, які називаються вузли, частина стебла між двома вузлами називається міжвузля. Стебло в залежності від його щільності має різні найменування:

- Стебло, якщо він не дуже щільний, як у більшості трав'янистих рослин;

- Соломина, якщо він порожній і розділений, як у злаків, добре видними вузлами. Зазвичай у такому стеблі багато кремнезему, що збільшує його міцність;

- Стовбур, якщо він деревне і розгалужений, як у більшості дерев; або ж деревне, але не розгалужений, з листям на верхівці, як у пальм.

У залежності від щільності стебла рослини поділяються на:

- Трав'янисті, у яких ніжний, не здерев'янілих стебло;

- Напівчагарникові, у яких стебло дерев'яніє стовбур тільки в підстави;

- Чагарникові, у яких всі гілки одревесневшие, гілкуються від самого заснування;

- Деревні, у яких стовбур повністю здерев'янілих, у нього є центральна вісь (власне стовбур), що розгалужується тільки у верхній частині.

У залежності від тривалості життя, яка пов'язана з життєвим циклом, трав'янисті рослини зазвичай поділяються наступним чином:

- Однорічні, або однорічники, якщо вони ростуть тільки один рік і гинуть після того, як відцвітуть, дадуть плоди і розсіють насіння;

- Дворічні, або двулетники, якщо вони ростуть два роки (звичайно в перший рік у них з'являється тільки розетка листя, на другому році вони цвітуть, дають плоди, потім засихають);

- Багаторічні, або багаторічники, якщо живуть більше двох років, зазвичай кожен рік цвітуть і дають плоди, і «відпочивають», тобто у них в холодні або посушливі часи відмирає надземна частина, але підземна частина рослини залишається живою. Є рослини, у яких частина стебла може змінюватися і перетворюватися на справжній запасающий орган. Зазвичай це підземні стебла, які служать для вегетативного розмноження, а також для збереження рослини в несприятливий для росту період. Найвідоміші з них - це бульби (як у картоплі), кореневища (ірис) і цибулини (нарцис, гіацинт,цибуля)

Листя

У листя багато різних функцій, головна - це вже згадуваний фотосинтез, тобто хімічна реакція в тканині листа, за допомогою якої створюються не тільки органічні речовини, але і кисень, який необхідний для життя на нашій планеті. Зазвичай лист складається з черешка, листкової пластинки більш-менш широкої, яку підтримують жилки, і прилистки. Черешок з'єднує лист зі стеблом. Якщо черешка немає, то листя називаються сидячими. Всередині листа знаходяться судинно-волокнисті пучки. Вони тривають у листовій пластинці, розгалужуючись, утворюють густу сітку з жилок (нервація), по яких циркулює сік рослини, крім того вони підтримують платівку, надаючи їй міцність. Грунтуючись на розташуванні основних жилок, розрізняють різні типи жилкування: пальчасто, пір'ясте, паралельне і дугонервное. У листової пластинки в залежності від того, якому рослині вона належить, буває різна щільність (тверді, соковиті і т. д.) і абсолютно різні форми (округла, еліптична, ланцетовидні, стріловидна і т. д.). І край листової пластинки отримує свою назву в залежності від своєї будови (цілісний, зубчастий, пилчасті, лопатевої і т. д.).Якщо виїмка доходить до центральної жилки, то лопаті стають незалежними і можуть набути форми листочків, в такому випадку листя називаються складними, вони, у свою чергу, поділяються на пальчастоскладні, перисто-складні і так далі.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тести для самоконтролю знань.	\|	Інструкційно-технологічна карта

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.