Матеріальна відповідальність працівників

Історична ретроспектива поняття “відповідальність” виявила що за змістом це покладений на когось або взятий на себе обов’язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. Ширше й більш узагальнено тлумачиться це поняття у «Філософському словнику»: «Відповідальність — категорія етики і права, що відображає особливе соціальне і морально-правове ставлення особистості до суспільства (людства в цілому), яке характеризується виконанням свого морального боргу й правових норм.

Під юридичною відповідальністюслід розуміти обов’язок особи зазнати певних обмежень державно-владного характеру, що передбачені законом, за скоєне правопорушення. Сутність юридичної відповідальності полягає у тому, що на особу, яка не виконала покладеного на нею законом обов’язку, покладається новий обов’язок, пов'язаний з певними обмеженнями, негативними наслідками особистого характеру (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади) чи майнового (наприклад, обов’язок відшкодувати заподіяну шкоду).

Розрізняють такі види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, дисциплінарна та матеріальна.

Термін “матеріальна відповідальність” виник в Єгипті поряд з зародженням матеріального обліку та інвентаризацією (3400 – 3200 рр. до н.е.). У греків (VІІ – VІ ст. до н.е.) були цікаві погляди на облік матеріальної відповідальності. Вони розглядали злодійство, крадіжку тільки як матеріальну шкоду. Було створено умови, коли державі вигідні нестачі в матеріально-відповідальних осіб. Найменшу нестачу покривала із застави майна матеріально-відповідальна особа чи її поручитель. Якщо нестачу кваліфікували як розтрату, то вилучення проводили в десятикратному розмірі.

На посаду з матеріальною відповідальністю призначали багатих людей, здатних внести велику заставу чи представити впливових поручителів. Інвентаризація була тільки засобом перевірки звіту матеріально-відповідальної особи за визначений господарський період. Ініціатива інвентаризації виходила від матеріально-відповідальної особи, яка повинна була подбати про докази достовірності її результатів.

Завданням адміністрації підприємства є створення належних умов для забезпечення повного збереження довіреного працівникам майна.

У свою чергу, працівники зобов’язані відповідально й дбайливо ставитись до майна підприємства й вживати запобіжних заходів щодо можливого збитку. Зобов’язання працівника відшкодувати в установленому законом порядку та розмірах прямий дійсний матеріальний збиток, спричинений з його вини підприємству з яким останній знаходиться в трудових відносинах, називається матеріальною відповідальністю посадової особи.

Матеріальна відповідальність - це один з видів юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку працівників відшкодовувати в установленому законом порядку майнові збитки, заподіяні з вини працівника, який працює на цьому підприємстві.

Матеріальна відповідальність – це добровільне чи примусове відшкодування стороною трудового договору шкоди за збиток, завданий іншій стороні майновим або (і) немайновим, протиправним, винним невиконанням або неналежним виконанням своїх трудових обов’язків внаслідок дії чи бездіяльності, в порядку і розмірі, визначеному законодавством

Суб’єктом матеріальної відповідальності може бути тільки працівник, який знаходиться у трудових відносинах з підприємством, якому заподіяна шкода.

При покладанні матеріальної відповідальності права та законні інтереси працівників гарантуються шляхом установлення відповідальності тільки за прямий дійсний збиток, тільки в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, що такий збиток заподіяно підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника. За наявності таких підстав і умов матеріальну відповідальність може бути покладено незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

Перелік підстав для притягнення працівника до матеріальної відповідальності зображено на рис. 4.6.

Матеріальна відповідальність, передбачена трудовим законодавством, як правило, носить обмежений характер і виражається у певній частині заробітку працівника й не перевищує повного розміру заподіяного збитку.

Відповідно до ст. 133 КЗпП обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1) працівники – за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за псування або знищення через недбалість інструментів, виданих підприємством, установою організацією працівнику в користування;

2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів та їх заступники – у розмірізаподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку та зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню й псуванню матеріальних чи грошових цінностей.

Поряд з обмеженою можна виділити повну та підвищену відповідальність, які настають тільки у випадках визначених законодавством. Стаття 134 КЗпП передбачає, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у таких випадках (Рис. 4.7.):

Загальні правила щодо відповідальності за завдану матеріальну шкоду прописано в ч.1 ст.1166 ЦКУ. А саме: якщо її завдано неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, то відшкодовує її в повному обсязі винуватець.

Повна матеріальна відповідальність визначається наявністю договірних відносин між підприємством та посадовими особами, яким ввірені матеріальні цінності.

Договори про повну матеріальну відповідальність можна укладати з особами, які досягли 18-річного віку, що займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Укладання договору слід здійснити у двох примірниках, один з яких зберігатиметься в адміністрації підприємства, а другий – у працівника.

Рис. 4.6. Перелік підстав для притягнення працівника до матеріальної відповідальності

Забороняється приймати на роботу на матеріально-відповідальні посади осіб, які за вироком суду позбавлені права займати такі посади, або займатись певною діяльністю, а також осіб, раніше судимих за розкрадання, хабарництво та інші корисливі злочини, якщо судимість не знято й не погашено.

Рис. 4.7. Перелік підстав при понесенні матеріальної відповідальності у повному розмірі

При звільненні матеріально-відповідальної особи підприємству необхідно провести інвентаризацію і передачу товарно-матеріальних цінностей новому працівнику, з яким також укладають договір про повну матеріальну відповідальність.

Перелік посад і робіт, заміщуваних або виконуваних працівниками з якими підприємства укладають письмові угоди про повну матеріальну відповідальність за збереження цінностей а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджено постановою Держкомпраці СРСР від 28.12.1977 р. № 447/24“Про затвердження переліку посад і робіт, заміщуваних, або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність" зі змінами та доповненнями.

При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов’язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм матеріальних цінностей, коли не можливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника й укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватись колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Письмовий договір про таку відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією та всіма членами колективу (бригади). Наказом Міністерства праці України від 12.05.1996 р. № 43 затверджено Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 1996 р. за № 286/1311).

Іноді на практиці догори про повну матеріальну відповідальність укладаються із працівниками, чиї посади та характер робіт не зазначені в постанові № 447/24. У такому разі слід пам’ятати, що такі договори не мають юридичного значення, а отже підстав для притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності немає. В той же час працівник може бути притягнутий до обмеженої матеріальної відповідальності.

Обмежена відповідальність настає також у випадках, коли працівник підпадає під дію Переліку, затвердженого постановою № 447/24, але письмовий договір про повну матеріальну відповідальність з ним не укладався.

Підвищена матеріальна відповідальність припускає застосування норм спеціального законодавства, що встановлює межі матеріальної відповідальності, як правило, у кратному обчисленні, за заподіяну шкоду розкраданням, умисним псуванням, нестачею, або втратою деяких видів товарно-матеріальних цінностей, а також, коли фактичний розмір шкоди не перевищує його номінальний.

Зокрема, таку відповідальність установлено Законом України “Про визначення збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” № 217-95-ВР від 06.06.1995 року.

Додаткова відповідальність посадових осіб може передбачатись Статутом та іншими внутрішніми нормативними документами підприємства, й повинна кореспондуватися до контракту та трудових договорів, укладених з посадовими особами.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зловживання: поняття та класифікація	\|	Дисциплінарна відповідальність працівників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.