МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Порядок визначення об'єкта оподаткування. Ставки податкуХарактеристика та класифікація платників податку Платники податку визначаються основним елементом будь-якого податку. Платники є суб'єкти податкових правовідносин, на яких за наявності об'єкта оподаткування покладено певний комплекс податкових обов'язків і прав, установлених статтями 16 та 17 ПКУ. Платники ППП поділяються на три категорії: 1) резиденти; 2) нерезиденти; 3) інші платники. Резидентом (у цілях оподаткування прибутку підприємств) визнається юридична особа та її відокремлені особи, які утворені та провадять діяльність, відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами. Платниками податку на прибуток з числа резидентів є: Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Іншими словами платниками ППП визнаються суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність та провадять її на території України, так і за її межами. Управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Неприбуткові установи та організації разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до р. III ПКУ. У цілях оподаткування нерезидентами визнаються: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані), відповідно до законодавства України, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України. Окремим платником ППП визначено Національний банк України, який здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України «Про Національний банк України».
Об'єктом оподаткування прибутковими податками з юридичних осіб може бути як прибуток, так і дохід. Прибуток і дохід розрізняються не тільки за своєю значущістю для суб'єктів господарювання, а й за складом своїх компонентів: прибуток представляє собою якісно однорідну за економічним складом величину, в основу якої покладено вартість додаткового продукту; валовий дохід з точки зору економічного змісту, навпаки, - категорія неоднорідна і включає як додатковий продукт (прибуток), так і авансований змінний капітал, тобто відрізняється від прибутку на величину витрат на оплату праці. З цього випливає, що дохід як об'єкт оподаткування, характеризується значним фіскальним потенціалом при відносно слабкій регулюючій складовій. Прибуток, у свою чергу, як об'єкт оподаткування має значний регулюючий потенціал, але фіскальність такого податку відносно невелика і знижується в кризові періоди. В Україні, відповідно до статті 28 ПКУ, для податку на прибуток встановлюється відносна (адвалорна) ставка податку (розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування). Залежно від складності визначення об'єкта оподаткування (враховуючи специфіку діяльності окремих платників податку на прибуток) законодавець розмежовує три групи ставок податку на прибуток, а саме: 1) основну ставку; 2) ставку податку для страхової діяльності; 3) ставку податку для оподаткування нерезидентів. Основна ставка податку на прибуток становить 16 % від об'єкта оподаткування. Але п. 10 підрозділу 4 розділу XX ПКУ регламентується поетапне зниження ставки податку на прибуток з 25 % у 2010 році до 16 % з 01.01.2014 р. по 2% щороку та 3% в останньому році. За нульовою ставкою оподатковується прибуток, який отримують страхові компанії від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, що є загальноприйнятою нормою в практиці прибуткового оподаткування юридичних осіб.
|
||||||||
|