• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Вибір системи освітлення та видів освітлення

За способом розміщення світильників в виробничих приміщеннях або на відкритих просторах розглядають системи: загального, місцевого та комбінованого освітлення. Штучне освітлення проектується двох видів: загальне і комбіноване, коли до загального додається місцеве освітлення робочих місць. Якість і економічність освітлювальних установок залежить від правильності вибору системи освітлення.

Систему загального освітлення застосовують для освітлення всього приміщення, в тому числі й робочих поверхонь. Загальне освітлення може здійснюватись двома способами: з рівномірним і нерівномірним розміщенням світильників під стелею освітлюваного приміщення. Освітлення з рівномірним розміщенням світильників застосовують, якщо в виробничих приміщеннях технологічне устаткування розміщене рівномірно по всій площі з однаковими умовами зорової роботи і необхідно забезпечити рівномірне освітлення. Якщо в приміщеннях є робочі поверхні, що вимагають різних умов освітлення, то для створення на них необхідної освітленості світильники розміщують локалізовано, залежно від розміщення робочих поверхонь або виробничого устаткування.

Локалізоване освітлення необхідно передбачати в приміщеннях із стаціонарним крупним устаткуванням (венткамери, пічні відділення тощо), у приміщеннях, де робочі місця розміщені групами, зосереджені на окремих дільницях, а також у приміщеннях, на різних дільницях яких виконуються роботи різної точності, що вимагають неоднакових рівнів освітленості. Локалізоване освітлення дає змогу знизити встановлену потужність освітлювальної установки, але створює підвищену нерівномірність розподілу яскравості в полі зору.

Систему комбінованого освітлення (загального і місцевого) застосовують у приміщеннях з точними зоровими роботами, які вимагають високого ступеня освітленості. За такої системи одна частина світильників освітлює тільки робочі місця (світильники місцевого освітлення), а друга – все приміщення, переважно проходи і коридори (загальне освітлення). Для безпосереднього освітлення робочих місць на верстатах або поблизу від робочих місць встановлюють світильники місцевого освітлення, які спрямовують світло у потрібному напрямі, майже повністю ліквідують тіні і бліки і при необхідних потужностях ламп створюють високу освітленість на робочих місцях.

Освітленість робочих місць, що створюють світильники загального освітлення при комбінованій системі, має становити 10 % від нормованої для комбінованого освітлення. Використання в приміщеннях тільки місцевого освітлення нормами заборонено.

3а функціональним призначенням електричне освітлення поділяють на робоче, аварійне і спеціальне (чергове), охоронне, вказівне.

Робоче освітлення влаштовують в усіх приміщеннях. Воно створює на робочих поверхнях нормовану освітленість.

Системи загального освітлення призначені для освітлення всього робочого простору і розташованих там робочих місць.

Система загального освітлення може бути рівномірною, коли по всьому приміщенню чи робочому просторі створюється однакова освітленість та локалізованою, коли в різних зонах створюється різна освітленість.

Загальне рівномірне освітлення використовується при рівномірному розташуванні обладнання на площині робочого простору. Загальне локалізоване освітлення передбачається, коли в різних зонах робочого простору проводяться роботи, що вимагають різної освітленості, а робочі місця зосереджені групами. При цьому скорочується потужність освітлювальної установки. В той же час таке освітлення характеризується великою нерівномірністю розподілу яскравості поверхонь, що попадають в поле зору працюючих.

Місцеве освітлення передбачається на окремих робочих місцях (машинах, екскаваторах) і виконується освітлення приладами встановленими безпосередньо на робочих місцях.

Системи загального і місцевого освітлення, що використовуються разом створюють систему комбінованого освітлення.

При створенні необхідної освітленості на робочих місцях може використовуватись тільки загальне освітлення, але тільки місцеве освітлення без загального використовуватися не може (різкий перехід від світла до тіні).

Штучне освітлення за функціональним призначенням ділиться на: робоче, аварійне, евакуаційне (аварійне освітлення для евакуації) та охоронне.

Робоче освітлення створює потрібну нормальну освітленість забезпечуючи необхідні умови праці при нормальному режимі роботи.

При згасанні робочого освітлення повинне вмикатися аварійне освітлення, яке може бути для продовження роботи або для евакуації людей.

Аварійне освітлення для продовження роботи повинно виконуватись в приміщеннях або робочих просторах, де раптове відключення робочого освітлення може призвести до тяжких наслідків для людей та технологічного обладнання. При цьому освітленість повинна бути не менше 5% від загального освітлення, але не менше 5 люксів в приміщеннях підприємств і 1 люкс для зовнішньої території підприємства.

Евакуаційне освітлення в місцях проходу людей повинно мати освітленість не менше 0,5 люкса в приміщеннях і 0,2 люкса на відкритому місці.

Світильники аварійного освітлення повинні мати незалежне джерело освітлення. Допускається живлення світильників аварійного освітлення від мережі робочого освітлення при наявності автоматичного переключення на аварійне джерело живлення.

підсвічування, яке створить рівномірне, розсіяне, приємне для очей освітлення, або включити торшер і бра. Головне при такому різноманітному і багатоцільовому освітленні - дотримати стильову і колірну єдність дизайну світильників. Небажано застосовувати різностильові освітлювальні прилади. Виключення складають інтер'єри, що включають колекційні і антикварні елементи.

Аварійне освітлення необхідне там, де при раптовому вимиканні робочого освітлення можливі вибух або пожежа, масовий травматизм, тривале порушення технологічного процесу, а також порушення роботи відповідних об'єктів (водопостачання, вузли зв'язку, пожежні пости, електрощитові і т. ін.). Це освітлення називають аварійним освітленням для продовження роботи, воно має створювати на робочих місцях 5 % нормованого робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менш як 2 лк.

Аварійне освітлення для безпечної евакуації людей при аварійному вимиканні робочого освітлення має забезпечувати освітленість не менш як 0,5 лк. Таке освітлення встановлюють у прохідних приміщеннях, коридорах і на сходах, що служать для евакуації людей з адміністративних споруд, де працюють або перебувають одночасно більше як 50 чол., а також у приміщеннях, де можуть перебувати більше як 100 чол.

Для аварійного освітлення потрібно використовувати лампи розжарення або люмінесцентні за умови живлення їх змінним струмом, якщо напруга не менша як 90 % від номінальної і температура повітря в приміщенні не нижче за +5 °С.

Світильники аварійного освітлення приєднуються окремими лініями до незалежного джерела живлення або перемикаються на нього автоматично, якщо раптово вимикається робоче освітлення. Крім того, вони мають відрізнятися від світильників робочого освітлення типом, розміром або спеціально нанесеним знаком.

1.6 Світлотехнічний розрахунок

Розрахунок за методом коефіцієнта використання полягає в визначенні коефіцієнта h, що дорівнює відношенню світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню до повного потоку світлового приладу.

На практиці значення коефіцієнтів використання знаходяться по таблицях, що пов¢язують геометричні параметри приміщень (індекс приміщень і) з їх оптичними характеристиками (r_с, r_ст, r_{р п})

Для визначення табличного значення h знаходять індекс даного приміщення та приблизно вибирають коефіцієнти відбиття r_с – стелі, r_ст – стін та r_{р п} – розрахункової поверхні або підлоги. Індекс приміщення визначають по формулі:

, 1

де а – довжина приміщення, м;

в – ширина приміщення, м;

h – розрахункова висота, м.

Потім визначають величину коефіцієнта використання по таблицях /Л 1 ст189 – 190/.

Далі розраховують необхідну кількість світлових приладів, які б забезпечували нормовану освітленість:

, 2

де N – кількість світлових приладів в приміщенні, шт;

Ф – світловий потік ламп, лм;

Е – нормоване значення освітленості, лк;

к – коефіцієнт запасу;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, 1 – 1,2;

S – площа приміщення, м²;

h - коефіцієнт використання;

n – кількість ламп в одному світловому приладі, шт.

Для прикладу зробимо розрахунок схематично необхідної кількості світлових приладів для освітлення кімнати №3, що має розміри 3.20´5.50 м.

Для освітлення даного приміщення вибираємо світильники типу ЛПО 013У- 4´18-002. Цей світильник має 4 лампи потужністю 18 Вт зі світловим потоком 940 лм.

Як і в попередньому методі по формулі (1) визначаємо розра-хункову висоту кімнати:

h_р = 3 – 0– 0,8 = 2,2 м

Для подальшого розрахунку визначимо індекс приміщення. Для цього скористаємося формулою (1):

По таблиці 9.14 (Л.1 ст. 189) для КСС Д₁; коефіцієнтів відбиття стелі, стін та робочої поверхні відповідно 0,7, 0,5 та 0,3 і роз-рахованого індексу приміщення визначаємо величину коефіцієнту використання h. Внашому випадку h = 63%.

Потім по формулі (2) визначаємо необхїдну кількість світильників в приміщенні:

Таким чином для освітлення кімнати ми отримали 4 сві-тильники типу ЛПО 013У- 4´18-002.

Для даної освітлювальної установки розрахуємо її потужність.

Р_оу = 4 × 4 × 0,018 × (1+ 0,25) = 0.36 кВт

Для всих приміщень житлового будинку результати розрахунку вносимо в таблицю 1.2

Таблиця 1.2 – Результати світлотехнічного розрахунку для житлового будинку.

Продовження Таблиці 1.2 2 – Результати світлотехнічного розрахунку для житлового будинку.

1.7 Розміщення освітлювальних приладів

Вибір розміщення світильників загального освітлення є одним з основних питань, що вирішуються при побудові освітлювальних установок, що впливають на їх економічність, якість освітлення й зручність експлуатації.

Рівномірне розміщення світлових приладів необхідне для рівномірного розподілу освітленості по освітлюваному приміщенні. При цьому будь-яке перевищення освітленості в окремих точках приміщення погіршить економічні показники. Освітлювальна установка повинна забезпечувати нормовану освітленість на всіх робочих поверхнях, тому споживча електроенергія буде мінімальною при рівномірному розподілі освітленості.

Розподіл освітленості по освітлювальних поверхнях визначається кривою світлорозподілу світлового приладу, а також відносною відстанню між світильниками, яка визначається відношенням відстані між світильниками до висоти підвісу над освітлюваною поверхнею.

В залежності від рівня освітленості світильники з люмінесцентними лампами розміщують суцільними рядами без розривів або з розривами. В лініях з розривами відстань між кінцями світильників не повинна перевищувати половини висоти установки світильників над робочою поверхнею.

Ряди світильників краще розміщувати паралельно стінам з вікнами або рядам колон приміщення. Світильники з чотирма люмінесцентними лампами і більше не обов’язково розміщувати суцільними рядами або рядами з розривами.

Відносна відстань між світильниками, що забезпечує при даній кривій сили світла максимальну рівномірність не завжди відповідає найменшій питомій потужності освітлювальної установки, тобто найбільшій енергетичній економічності.

Для світильників з лампами розжарювання це пояснюється тим, що зі збільшенням потужності ламп значно збільшується їх світлова віддача.

Світильники з лампами розжарювання рекомендується розміщувати по вершинам квадратних або прямокутних полів з відношенням

більшої сторони до меншої не більше ніж 1:5 або по вершинах рівнобічних полів з гострими кутами при вершинах, близькими до 60⁰.

При розміщенні світильників загального освітлення необхідно регламентувати відстань від крайнього ряду світильників до стін, що залежить від наявності робочих поверхонь біля стін приміщення. При наявності їх відстань від крайнього ряду світильників до стіни повинна складати 0,25-0,3 відстані між світильниками. При відсутності робочих місць біля стін цю відстань можна збільшити до 0,4-0,5.

При проектуванні освітлення в гуртожитку я розміщаю світильники рядами.

стінам з вікнами або рядам колон приміщення. Світильники з чотирма люмінесцентними лампами і більше не обов’язково.

В усіх приміщеннях житлового будинку передбачаємо рівномірне розміщення світильників, однакового інтервалу між рядами, адже рівномірна система це найоптимальніший варіант. Отже в усіх приміщеннях в мене буде рівномірна система освітлення

Переглядів: 2070