Проектування локальних інформаційних структур

Концептуальне інфологічне проектування бази даних

Концептуальна модель (схема БД) є формальним поданням ПС на понятійному рівні, тобто загальною логічною структурою БД. Завдання концептуального інфологічного проектування полягає в одержанні логічної моделі БД у термінах об'єктів ПС та зв'язків між ними, що не залежить від конкретної СУБД й узагальнює інформаційні вимоги потенційних користувачів ІС.

Розрізняють два основних методи концептуального інфологічного проектування: низхідне проектування (метод формулювання та аналізу сутностей) і висхідне проектування (метод синтезу атрибутів). Ці методи недостатньо формалізовані, єдиних правил використання їх не існує.

Найпридатнішим для практичного застосування є перший метод. Він складається з двох етапів проектування БД: ідентифікації та моделювання локальних інформаційних структур БД у вигляді локальних ER-діаграм і побудови глобальної інформаційної моделі — глобальної ER-діаграми.

Проектування локальних інформаційних структур

Локальні інформаційні структури відповідають локальним задачам, процес відокремлення яких описано вище.

У процесі проектування ER - діаграми для локальної задачі доцільно керуватися кількома евристичними правилами.

Правило 1.В локальній задачі не рекомендується виділяти більше семи типів сутностей.

Графічно тип сутностей в нотації П. Чена зображується у вигляді пойменованого прямокутника. Найменування заноситься у називному відміннику однини.

Правило 2. Кожен тип сутності повинен мати певний ідентифікатор: первинний ключ (один чи кілька атрибутів, що однозначно ідентифікують конкретний об'єкт ПС) та атрибути опису. Первинний ключ має бути унікальним для всієї БД і коротким (якщо його вибирають із можливих ключів). За відсутності такого ключа його розробляють і потім вводять у словник даних. Графічно атрибути типів сутностей зображують в овалах, які зв'язуються з прямокутниками. Ключ на діаграмі підкреслюють.

Наприклад, тип сутності “Виріб”, як показано на рис. 3.4., характеризується набором таких атрибутів: “Назва виробу”, “Параметр 1”, “Параметр 2”, “Параметр 3”, “Параметр 4”, “Кількість”, “Ціна”. Якщо ці атрибути, крім атрибутів “Кількість” та “Ціна”, незалежні, то їх сукупність єдиним способом визначає конкретний екземпляр сутності “Виріб” і тому є можливим складним ключем. Для розв'язання задачі обліку виробів такий ключ незручний, через що його замінюють (навіть при ручному обробленні інформації) коротким еквівалентом “Код виробу”.

Рис 3.4. Відображення типу сутності виріб на ER-діаграмі.

Правило 3.Зв'язок між типами сутностей відбиває фактичну або можливу взаємодію між ними, а також динаміку взаємодії між екземплярами сутностей . Графічно зв'язок зображують у вигляді пойменованого ромба з обов'язковим позначенням типу асоціативності (1:1, 1:М, М:М). Найменування зв'язку має відображати його зміст і бути коротким.

Зв'язок типу 1:1.Він передбачає, що на кожному складі можуть зберігатися вироби одного типу (ідентифікуються власним кодом) у певній кількості. Кожен із виробів може зберігатися лише на одному складі, тобто склад визначає виріб, на якому зберігаються вироби одного типу з однаковими параметрами. ER - діаграму цього фрагмента БД зображено на Рис. 3.5.

Рис 3.5. ER - діаграма фрагмента БД “Склад — Виріб” з типом зв'язку 1:1.

Зв'язок типу 1:М.Цей тип зв'язку означає, що на кожному складі зберігається багато різних виробів, але вироби кожного типу зберігаються лише на одному складі. В цьому разі склад визначає тип виробу. Наприклад, склад процесорів, склад модулів пам'яті, склад устаткування для мереж тощо. При цьому всі вироби можуть мати різні параметри. ER - діаграму цього фрагмента БД показано на Рис. 3.6.

Зв'язок типу М:М.Він свідчить про те, що на кожному складі може зберігатися багато різних виробів, причому кожен виріб може зберігатися на багатьох складах. Наприклад, склади комерційних організацій зберігають різноманітні вироби, які можуть бути розміщені на багатьох складах в різних кількостях. Крім того, ціна одного й того самого виробу може бути різною (залежати, скажімо, від відстані від складу до місця доставки). ER- діаграму цього фрагмента БД зображено на рис.3.7

Правило 4. Тільки при зв'язку типу М:М можуть бути дані перетину, тобто дані, що одночасно належать з'єднуваним типам сутностей. Такі дані є атрибутами зв'язку.

У зв'язку типу М:М (див. Рис.3.7) даними перетину є атрибути зв'язку “Кількість” та “Ціна”.

Правило 5. Розрізняють унікальні сутності, що не залежать від жодних сутностей в межах ПС конкретної задачі, та залежні (породжені) сутності. Це важливо враховувати при встановленні зв'язку між типами сутностей.

У зв'язку типу 1:1 (див. Рис.3.5) сутності “Склад” та “Виріб” залежать одна від одної. Яку з них вважати породжувальною, а яку породженою, можна зробити висновок тільки після уточнення постановки задачі. Точкою входу в таку модель даних може бути будь-яка з сутностей. У даному разі породжувальною можна вважати сутність “Склад”, а породженою - “Виріб”.

Рис. 3.6. ER- діаграма фрагмента БД “Склад — Виріб” з типом зв'язку 1:М.

У зв'язку типу 1:М (див. Рис. 3.6) сутність “Склад” є породжувальною, а сутність “Виріб” - породженою.

У зв'язку типу М:М сутності “Склад” та “Виріб” є незалежними (автономними).

Зв'язок між ними встановлюється тоді, коли конкретний екземпляр виробу потрапляє на конкретний склад.

Правило 6. Окреме місце у схемах БД займають однорідні моделі, в яких усі типи сутностей мають однакову структуру, тобто описуються однаковим набором атрибутів.

Бази даних часто мають фрагменти з однорідними структурами і певними зв'язками між екземплярами об'єктів ПС. Залежність екземплярів об'єктів може бути різною ( типу 1:М або типу М:М). Наприклад, залежність виробів один від одного, коли в кожного більш складного виробу є своя підмножина виробів, які входять до його складу, ілюструє рис. 3.8. У цьому разі існує рекурсивна залежність екземплярів об'єктів між собою, тобто залежність типу сутності самої від себе, що відображається як петля зв'язку. Така петля є тільки в схемі даних, у зв'язках між конкретними екземплярами об'єктів схеми її немає.

Залежність М:М (рис. 3.9) інтерпретується так. Кожний з великих виробів складається з певної кількості малих, причому кожний з малих виробів може надходити до складу будь-якого з великих.

Рис. 3.7. ER- діаграма фрагмента БД “Склад — Виріб” з типом зв'язку М:М

Рис. 3.8. ER-діаграма фрагмента БД з однорідною структурою та зв'язком 1:М

Рис. 3.9. ER-діаграма фрагмента БД з однорідною структурою та зв'язком М:М

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Имеете ли Вы детей?	\|	Проектування глобальної інфологічної моделі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.