Любий обмін даними припускає наявність джерела інформації, каналу передачі та її приймача. В випадку обміну даними між програмою та периферійними пристроями одним кінцем обміну даними завжди являється оперативна пам'ять машини, а другим кінцем в Паскалі завжди являється файл. Файлова система, що реалізується в Паскалі складається як би з двох рівнів: логічних файлів та фізичних. Логічний файл описується як змінна одного із файлових типів, визначених в ТР. Після того, як в програмі в розділі опису змінних об'явлена файлова змінна, вона може бути використана як засіб звернення до любого фізичного файлу. Саме ім'я фізичного файлу може з'явитися в програмі тільки один раз, коли спеціальною процедурою встановлюється, що об’явлений логічний файл буде служити засобом доступу тільки до цього фізичного файлу.
Наприклад, якщо ми хочемо працювати з текстовим файлом Text.doc, то в програмі повинні бути наступні рядки:
{об'являємо файлову змінну f, вводимо логічний файл типу text}
Var f:text;
Begin
Assign(f, 'c:\text.doc');
{ця процедура зв'язує фізичний файл text.doc на диску С: з логічним файлом f}
end;
Після цього всі звернення до файлу на диску будуть виконуватися через файлову змінну f. Логічні файли уніфіцирують роботу з файлами, дозволяючи працювати не безпосередньо з пристроями машини, а з їх логічними позначеннями.