• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОГО ОПОРУ ПРОВІДНИКА

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

ВИВЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ

Мета даної роботи полягає у вивченні принципу дії імпульсного осцилографа, генератора синусоїдних коливань, електронного цифрового вольтметра, генератора імпульсів та методики роботи з цими приладами.

Завдання 1.

1. Вивчити описи осцилографа, генератора синусоїдних коливань, цифрового вольтметра і генератора імпульсів та ознайомитись з інструкціями з експлуатації цих приладів (описи та інструкції знаходяться на робочому місці).

2. Відкалібрувати підсилювач вертикального відхилення осци­лографа.

3. Провести установку нуля та калібровку цифрового вольтметра.

4. Встановити по вольтметру генератора синусоїдних коливань напругу 1 В на його виході. Виміряти цю напругу осцилографом та цифровим вольтметром. Порівняти результати.

5. Встановити на генераторі максимально можливу вихідну напру­гу. Виміряти цю напругу цифровим вольтметром і осцилографом. Порівняти результати.

Завдання 2.

1. Провести калібровку підсилювача горизонтального відхилення осцилографа.

2. Подати на вхід осцилографа з генератора імпульси з частотою 20 кГц і тривалістю 10 мкс. Виміряти період і тривалість імпульсу па допомогою осцилографа. Порівняти ці результати вимірювань з показами генератора імпульсів.

3. Виміряти за допомогою осцилографа тривалість переднього фронту імпульсу.

4. Встановити на виході генератора імпульсів максимально можливу напругу додатньої та від’ємної полярності. Виміряти ці напруги за допомогою, осцилографа та порівняти результати вимірювань з показами вольтметра генератора.

ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОГО ОПОРУ ПРОВІДНИКА

1. Теоретичні відомості

Фізична величина, яка характеризує протидію провідника або електричного кола чи окремої його ділянки впорядкованому руху носіїв струму, називається електричним опором. Електрич­ним опором називають також і сам структурний елемент електричного кола, який вмикають в коло для обмеження чи регулювання струму. Механізм електричного опору в різних середовищах неоднаковий. У металевих провідниках – це розсіювання електро­нів провідності на теплових та структурних неоднорідностях кристалічної, ґратки.

Електричний опір ділянки кола при сталому (постійно­му) струмі в колі чисельно дорівнює відношенню напруги на цій ділянці до величини (сили) струму , якщо на ділянці кола нема джерел струму (закон Ома): . У цьому випадку електричний опір називається омічним або активним. Він за­лежить від матеріалу провідника, його форми та розмірів. Для однорідного за складом провідника при сталому поперечному перерізі і довжині опір

(1)

де – питомий опір, що характеризує матеріал провідника і дорівнює електричному опору циліндричного провідника одинич­ної довжини і одиничної площі поперечного перерізу: при і , як видно з формули (1). Звичайно питомий опір виражають в або .

2. Опис методу вимірювань

В даній, роботі визначається питомий опір циліндричного металевого провідника на основі вимірювання його омічного опору. Загальний вигляд приладу зображений на рис.1.

До основи приладу 1 при­кріплена колонка 2, на якій нанесена шкала 3. На колонці є два нерухомі кронштейни 4, між якими натягнутий провідник 6, і рухомий кронштейн 5, за допомогою якого можна змінювати довжину тієї частини провідника, яка вмикається в електричне коло приладу. Електрична схема приладу дозволяє ви­значати опір провідника як на основі закону Ома, так і безпосередньо вимірювати опір за допомогою приєд­наного до приладу містка постійного струму (при­ладу для вимірювань оміч­них опорів – див. лабораторну роботу № 2.05). Якщо використовується закон Ома, то вимірювання опору можна проводити за двома схемами: з врахуванням внутрішнього опору або міліамперметра, або вольтметра (рис.2 і З). При врахуван­ні внутрішнього опору міліамперметра (рис.2) опір провідника дорівнює:

(2)

де – покази вольтметра, – покази міліамперметра, – внутрішній опір міліамперметра. Якщо враховується внутрішній опір вольтметра (рис. 3), то опір дорівнює:

(3)

де і – відповідно покази вольтметра і міліамперметра, – внутрішній опір вольтметра.

Рис. 2. Рис. 3.

3. Порядок виконання роботи

1. Ввімкнути прилад – натиснути клавішу “Сітка”.

2. Натиснути клавішу – вимірювання опору на основі закону Ома.

3. Вибрати одну з двох схем вимірювання, які зображені на панелі приладу (рис. 2 або рис.3):

а) Врахування внутрішнього опору міліамперметра (рис. 2). Для цього потрібно клавішу, що знаходиться між зображеними на панелі приладу схемами 2 і 3, відпустити.

б) Врахування внутрішнього опору вольтметра (рис. З) – кла­вішу між схемами 2 і 3 натиснути.

4. Встановити рухомий кронштейн на довжини провідника від основи приладу.

5. За допомогою потенціометра (ручка “регулювання струму”) встановити таке значення струму, щоб стрілка вольтметра відхилилась на шкали.

6. Зняти покази вольтметра і міліамперметра та визначити опір відповідно до формул (2) або (3).

7. Визначити по шкалі, що нанесена на колонці приладу, довжину тієї частини провідника, яка ввімкнута в електричне коло приладу (від основи приладу до рухомого кронштейна).

Вимірявши діаметр провідника, обчислити його площу поперечного перерізу.

8. Обчислити питомий опір провідника за формулою (1).

9. Провести дослід три рази для різних довжин провідника відповідно за двома схемами (рис.2 і 3),

10. Знайти за класом точності міліамперметра та вольтметра абсолютні похибки і . Обчислити відносну похибку визначення опору провідника (за схемою на рис. 2):

. (4)

Відносну похибку визначення опору за схемою на рис. 3

обчислити за формулою:

(5)

Вирази (4) і (5) випливають відповідно з формул (2) і (3).

11. Використовуючи формулу (1), обчислити відносну похибку визначення питомого опору для двох схем вимірювання опору (рис. 2 і рис. 3).

12. Порівняти результати визначення питомого опору за схемою на рис. 2 і на рис. 3 і зробити висновок, при використанні якої із схем визначення питомого опору проводиться з меншою відносною похибкою.

4. Додаткове завдання

Провести вимірювання опору провідника за допомогою містка постійного струму, при використанні якого досягається більша точність вимірювання опору, ніж при вимірюванні за допомогою амперметра і вольтметра. Місток приєднується при цьому до клем, позначених на панелі приладу через . Вимірювання проводиться при натиснутій клавіші “Міст” – та ж сама клавіша, що і . Визначити питомий опір та обчислити абсолютну та відносну похибки визначення .

Порівняти точність визначення питомого опору з використанням містка постійного струму і схем на рис.2 і на рис. 3.

Переглядів: 4241