Різновиди комп'ютерних вірусів

Віруси класифікують за середовищем існування та за способом дії. За місцем існування віруси поділяють на наступні види:

– файлові віруси, які проникають головним чином у файли з розширенням exe, com, bat, але можуть розповсюджуватися і через файли документів;

– завантажувальні, які проникають у завантажувальний сектор диска або в сектор, що містить програму завантаження системного диска;

– макровіруси, які заражають файли-документи і шаблони документів Word і Excel;

– мережеві, розповсюджуються по комп'ютерній мережі.

За способом дії (особливостям алгоритму) віруси вирізняються великою різноманітністю. Відомі віруси-паразити, віруси-черв'яки, віруси-невидимки (стелс-вируси), віруси-примари (віруси-мутанти), компаньйон-віруси, троянські коні та ін.

Найчастіше зустрічаються віруси, що заражають exe-файли. Деякі віруси заражають і файли, і завантажувальні області дисків.

Щоб запобігти своєму виявленню, деякі віруси застосовують досить хитрі прийоми маскування. Розглянемо "невидимі" віруси, що самомодифікуються.

"Невидимі" віруси. Багато резидентних вірусів (резидентний вірус при інфікуванні комп'ютера залишає в оперативній пам'яті свою резидентну частину, яка потім перехоплює звернення операційної системи до об'єктів зараження та проникає в них), і файлові, і завантажувальні, запобігають своєму виявленню тим, що перехоплюють звернення операційної системи до заражених файлів і областей диска та видають їх у початковому (незараженому) вигляді. Зрозуміло, цей ефект спостерігається тільки на зараженому комп'ютері – на "чистому" комп'ютері зміни у файлах і завантажувальних областях диска можна легко виявити.

Віруси, що самомодифікуються. Інший спосіб, який використовується вірусами для того, щоб сховатися від виявлення, – модифікація свого тіла. Багато вірусів зберігають велику частину свого тіла в закодованому вигляді, щоб за допомогою дизасемблерів не можна було розібратися в механізмі їх роботи. Віруси, що самомодифікуються, використовують цей прийом і часто змінюють параметри цього кодування, а крім того, змінюють і свою стартову частину, яка слугує для декодування решти команд вірусу. Таким чином, у тілі подібного вірусу немає жодної постійної послідовності байтів, за якою можна було б ідентифікувати вірус. Це, звичайно, ускладнює знаходження таких вірусів програмами-детекторами.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прояв наявності вірусу в роботі на ПЕВМ	\|	Методи захисту від комп'ютерних вірусів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.