Зміна міцності скельних грунтів у зв'язку з їх водонасиченням

Породи з жорсткими структурними зв'язками (скельні) поводяться як тверді тіла і характеризуються міцністю, тобто здатністю чинити опір руйнуванню від дії внутрішніх напружень, що виникають у результаті зовнішніх впливів.

Міцність, що характеризується показником R_ст (тимчасовий опір стиску), залежить не тільки від мінералогічного складу порід, їхньої структури, характеру внутрішніх зв'язків між частками, але і від ступеня вивітрілості порід, їхньої тріщинуватості й водонасиченості. Здатність до зниження міцності порід при їх водонасиченні називають розм'якливістю порід.

Відношення межі міцності на стиск (R_ст) породи у водонасиченому стані до аналогічного показника сухої породи називається коефіцієнтом розм'якливості (К_р):

К_р = R_вод/R_сух.

Породи з коефіцієнтом розм'якливісті менше 0,75 відносять до порід, що розм'якшуються, тобто мають істотне зниження міцності у водонасиченому стані.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прояв небезпечних геологічних процесів у зв'язку з підвищенням вологості грунтів	\|	Зміна консистенції пилувато-глинистих грунтів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.