МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОГЕННИХ ГРУНТІВДо класу нескельних грунтів входить група грунтів зі специфічними властивостями, що визначаються їх біогенним походженням, молодим віком і слабкою літіфікацією. Представниками цієї групи є мули, заторфовані грунти, грунти. Мули – це супіщано-глинисті відкладення, що утворилися у водному басейні при участі мікробіологічних процесів на початковій стадії процесу породоутворення. Розрізняють морські, озерні, болотні, річкові мули. Їхніми діагностичними ознаками є темний колір, рідкотекуча консистенція, висока пористість, значний вміст органічних речовин (до 10 %). З фізико - механічних властивостей слід відзначити високу вологість (70-80 %), низьку щільність сухого грунту (0,8-0,9 г/см3), пористість 50-60 %, модуль загальної деформації 0,1-2,0 МПа. Таким чином, мули відносять до слабких грунтів з незначною несучою здатністю, яким властива тиксотропність. Будівництво на них можливо тільки із застосуванням спеціальних методів (таких як метод перевантаження, пальових основ, зневоднювання та ін.). Торф і заторфовані грунти утворюються в болотах і характеризуються темним кольором, високим вмістом рослинних залишків (від 10 до 60 % і навіть більш) і високою стисливістю. Вологість торфу може досягати 800-1000 %, щільність у вологому стані 0,7-1,4 г/см3, у сухому – 0,2- 0,4 г/см3, водопроникність коливається в широких межах – від метрів за добу в торфу, що не розклався, до практичної відсутності водопроникності при високому ступені розкладання органіки. З інженерно-геологічних позицій торф відноситься до грунтів, що нерівномірно деформуються, несприятливих для будівництва внаслідок високої мінливості властивостей. Будівництво на них включає прорізання заторфованого шару, повільне ущільнення торфу або його видалення (виторфування). Грунти як унікальні природні утворення характеризуються наявністю в їхньому складі гумусу, що визначає їхню родючість. Якщо з комплексу властивостей, значення яких відрізняються для різних генетичних підгруп грунтів, грунтовий шар відноситься до родючого, він підлягає зняттю перед проведенням будівельних робіт. З інженерно-геологічних позицій основною характеристикою типу грунтів є їхній зерновий склад.
|
||||||||
|