МЕЛІОРАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД І ГРУНТІВ ПРИ БУДІВНИЦТВІ

При будівництві споруд нерідко виникає необхідність штучного поліпшення фізико-механічних властивостей гірських порід, якщо в природному стані вони не мають необхідну міцність, стійкість, водостійкість або інші якості, що забезпечують раціональну конструкцію споруди і її нормальну експлуатацію на весь розрахунковий період.

Штучна зміна властивостей гірських порід з метою їхньої стабілізації називається технічною меліорацією грунтів.

У ході меліорації грунтів можна підвищити їхню монолітність, міцність, морозотривкість, щільність, знизити їхню водопроникність, змінити консистенцію глинистих порід.

Методи технічної меліорації грунтів

За механізмом впливу методи меліорації можна підрозділити на механічні, фізичні, фізико-хімічні, хімічні методи.

Механічні методи спрямовані на підвищення щільності грунтів і зменшення їхньої пористості. Вони включають укочування, трамбування, віброущільнення, використання грунтонабивних паль, сейсмічної енергії вибуху.

Фізичні методи справляють вплив на дисперсні породи температурних полів – випал і заморожування.

Фізико-хімічні методи застосовують в основному для поліпшення властивостей пилувато-глинистих і піщано-глинистих грунтів шляхом впливу на них електричного струму і добавки невеликих доз реагентів, що змінюють обмінну здатність грунтів, їхнього солонцювання, введення гранулометричних добавок.

Хімічні методи спрямовані на омонолічування грунту, що досягається введенням в нього органічних в'яжучих (бітуму, карбамідних та інших полімерів), закачування цементного розчину, силікатизації (введення рідкого скла і додаткових реагентів).

При виборі методів зміни властивостей грунту в необхідному напрямку треба враховувати клас структурних зв'язків, генетичний тип і найважливіші властивості змінюваних порід.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Паливні золи і шлаки	\|	Меліорація порід із жорсткими зв'язками

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.