Базові концепції, які характеризують історичні рамки глобалізації.

Концепція глобалізації як зміни форм історичного процесу (концепція «архаїчної глобалізації»). Концепція глобалізації як сучасного економічного феномену. Концепція протоглобалістів. Концепція глобалізації як деякої позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству. Функції глобалізації.

ТЕМА 2. СУЧАСНА МЕТОДОЛОГІЯ ГЛОБАЛІСТИКИ

Глобалізація та її суть.Сутність та зміст поняття «глобалістика». Глобалізація – як процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Джерела та процеси, що формують явище глобалізації. Основні механізми глобалізації.

Становлення глобалістики – науки про глобалізацію, формування її методологічної бази. Предмет глобалістики. Основні напрями наукових досліджень поняття «глобалістика». Суть терміна «глобалістика». Етапи формування та становленні глобалістики як науки. Базові типи глобальних проблем. Західна та українська наукова школа глобалістики.

ТЕМА 3. ШКОЛИ І МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУС ГЛОБАЛІСТИКИ

Основні школи сучасної глобалістики.Еколого-економічна школа (П. Екінс, X. Гендерсон, X. Дейлі, П. Хокінс, Е. Ловінс, Р. Норгаард, Л. Браун). Школа універсального еволюсіонізму (М. Моісеєв). Школа глобальної екології, яка розробляє теорію глобальних рішень і компромісів. Школа контрольованого глобального розвитку (Д. Гвішіані). Школа міжнародної політичної економії (С. Стрендж, Е. Хеллайнер, Р. Андерхілл, Ф. Черні, Л. Вейс, Т. Пемпел, Т. Скопол, П. Евене, Д. Хелл, П. Катценштайн). Школа економічної соціології (Ф. Бродель, М. Вебер, Т. Веблен, Е. Дюргейм, К. Поланьї, І. Шумпетер, М. Грановетер, М. Кастельс, Р. Сведберг, А. Сен, А. Турен, Р. Холлінгсворт, Ф. Шміттер, В. Штрек, А. Етціоні)

Становлення теоретичної бази глобалістики.Концепція світової системи / світового суспільства. Глобальна соціологія. Розроблення теорій глобалізації. Дихотомічна типологія соціальної організації: «локальне / глобальне». Теоретичні моделі глобалізації.

Міждисциплінарний статус глобалістики.Глобалістика як сукупність фундаментальних філософських, соціоекономічних, культурологічних і прикладних досліджень різноманітних аспектів глобалізації.

ТЕМА 4. СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Картографія світу у новітньому геоекономічному просторі.Традиційний підхід у дослідженні міжнародних економічних трансформацій. Геоекономічний підхід до вивчення глобальної економіки. Принципи взаємодії національних економік із зовнішнім середовищем у глобальних умовах. Основні риси постіндустріальної цивілізаційної моделі як вищої техногенної фази світового розвитку. Геоекономічний атлас світу.

Закономірності функціонування глобальної економіки.Складові закономірностей функціонування глобальної економіки. Моделі-проекти глобального розвитку економіки ХХ ст. – на початку ХХI ст. Економічна інтеграція кількісних показників прогнозування світового економічного розвитку її висновки. Модель «систем, що саморозвиваються/ самовідтворюються» М. Голанського.

Інституційне середовище глобальних трансформацій.Інститут держави в умовах глобалізації. Метакорпорації – характерні суб’єкти глобальної економіки. Міжнародні організації в інституційному середовищі глобальних трансформацій.

ТЕМА 5. ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ВИМІРИ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку.Ключові глобальні проблеми економічного розвитку, їх характеристика. Причини виникнення глобальних проблем. Прояв існування глобальних проблем у різних країнах світу.

Однополярна глобалізація і роль США в світовій економічній системі.Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку. Еволюція локальних цивілізацій. Перспективи і потенціал локальних цивілізацій. Цивілізації індустріального етапу економічного розвитку. Розвиток цивілізацій постіндустріальної епохи. Формування цивілізацій четвертого покоління.

Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму. Представлення глобалізації в найбільш широкому цивілізаційному контексті за допомогою соціально-культурологічного підходу.

ТЕМА 6. СУПЕРЕЧНОСТІ І ДУАЛІЗМ СУЧАСНОГО ЕТАПУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Характеристика сучасного етапу глобалізації. Особливості сучасної глобалізації. Принципи сучасної глобалізації.

Дуалізм сучасного етапу глобалізації. Причини та прояви дуалізму сучасної глобалізації. Позитивні наслідки глобалізації. Негативний вплив світових глобалізаційних процесів на економіки країн, що розвиваються.

Діапазон і характер критики глобальних економічних процесів. Причини критики глобалізації.

ТЕМА 7. ПАРАДОКСАЛЬНА ПРИРОДА ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Сутність глобальних економічних парадоксів. Парадокс як економічна категорія. Поняття парадокса глобалізації.

Базові глобальні парадокси, їх характеристика. – Парадокс глобальної стратифікації. Сутність феномену домашнього заміщення. Парадокс «Філдстайна – Хоріока». Парадокс низької мобільності нетто-потоків капіталу. Парадокс дисоціації. Парадокси глобалізації фінансового ринку та іх особливості. Міжнародні фінансові угоди.

Змістовий модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи її глобального розвитку

ТЕМА 8. АЛЬТЕРГЛОБАЛІЗМ ТА ЙОГО ФОРМИ

Сутність альтерглобалізму, його значення для розвитку глобалізації.Суть альтерглобалізму. Характерни виразники ідеології альтерглобалізму.

Основні види діяльності антиглобального руху. Завдання учасників руху антиглобалістів. Загальні цілі антиглобалізма. Основні принципи антиглобалістів.

Програми альтерглобалізму.Основні напрямиальтерглобалізму: трансформістській (зміцнення системи самоуправління) і руйнівний (протидія укріпленню влади корпоративного капіталізму). Зовнішні протирічя антиглобального руху. Внутрішні протирічя антиглобального руху. Ідеологічна платформа антиглобального спектру та її складові.

ТЕМА 9. ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА ЯК ПРОГНОСТИЧНА РЕАЛЬНІСТЬ

Інтернаціоналізація світового відтворювального процесу. Співвідношення категорій «глобалізація» та «інтернаціоналізація». Формування глобального капіталу.

Прогностичні сценарії глобального розвитку.Неоліберальна глобалізація. Апокаліпсис: глобальна цивілізаційна катастрофа. Приборкана глобалізація. Моральна глобалізація.

ТЕМА 10. РЕГУЛЯТИВНІ МЕХАНІЗМИ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Трансформація регулюючої ролі держави в економіці за умов глобалізації.Симбіоз державних і ринкових регуляторів економіки. Традиційні важелі макроекономічного регулювання. Феномен «країни-системи». Формування світового регулювального органу – глобального суб’єкта, країну-псевдоімперію. Формуванн та розвиток трьох макрорегіонів сучасного світу: Європи, з ядром у вигляді ЄС; Східної Азії, з центром у Китаї та Північної Америки, з базою у США.

Вплив метакорпорацій на розвиток сучасної світової економіки.Метакорпорації - система координації економічних агентів у процесі розподілу ресурсів. Метакорпорації, їх компоненти. Інтегрована корпоративна структур.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мета та завдання навчальної дисципліни	\|	Міжнародні організації в системі регулювання глобальної економіки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.