МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Розвиток риторики ( II половина XVIII – початок XX ст.)Цей період розвитку риторики в Україні пов’язаний із фактичним припиненням творення теорії ораторського мистецтва рідною мовою. На початку XVIII ст. вийшов відомий указ Петра І (1720 р.), яким заборонялося видавати книги українською мовою. Творення науки українською мовою загальмувалось, підручники з теорії ораторського мистецтва створюються у Наддніпрянській Україні російською мовою, а в Наддністрянській – латинською або польською. Першою після козаччини відомою трибуною для відвертої розмови про долю українців і всіх слов’янських народів було Кирило-Мефодіївське братство. Кроком до розвитку ораторського мистецтва був твір „Голос однієї російської ув’язненої” Лесі Українки, брошура „Самостійна Україна” (1900) Миколи Махновського(1873–1924), виступи діячів під час встановлення пам’ятника Іванові Котляревському 12 вересня 1903 року в Полтаві. В університетах професори Микола Сумцов, Михайло Грушевський та інші стали викладати українською мовою, показуючи цим її широкі можливості і в сфері науки. Депутати-українці Державної Думи створювали свої парламентські групи, полум’яними виступами вимагали автономії України. Це були приклади красномовства. До когорти ораторів тієї пори належали також Вацлав Воровський, Михайло Калінін, Сергій Кіров, Олександра Коллонтай, Гліб Кржижановський, Лев Троцький, Георгій Чичерін. Серед трибунів далекого зарубіжжя виділявся Мустафа Кемаль Ататюрк(1881–1938) – «батько турків», генерал і державний діяч, перший президент Турецької республіки, який мав неабиякі здібності політичного оратора.
|
||||||||
|