Особливості складу та методики проведення гідрогеологічних досліджень з метою зрошення

Головними видами спеціалізованого вивчення та оцінки зрошуваних територій є зйомочні роботи та стаціонарні спостереження.

1. Особливості зйомочних робіт для потреб зрошення :

1) у процесі досліджень досконально вивчають динаміку рівня і мінералізації ґрунтових вод, динаміку вологості та складу солей у товщі порід зони аерації, зміну інфільтрації та випаровування, гідрометеорологічні показники з метою прогнозу зміни під впливом зрошення водо-сольового балансу, що склався в природних умовах;

2) з метою повного і правильного виявлення гідродинаміки підземних вод проводиться вивчення гідродинамічних умов та особливостей потоків підземних вод у межах їх природних басейнів незалежно від контурів зрошуваних територій, при цьому в якості нижньої межі потоків, що вивчаються, приймають перший від поверхні регіональний водотрив;

3) у тому випадку, якщо нижче залягаючи відносно регіонального водотриву напірний горизонт має гідравлічний зв’язок з потоком ґрунтових вод, що вивчається, виконують кількісну оцінку цього взаємозв’язку з метою обґрунтування можливості застосування вертикального дренажу та використання напірних підземних вод для зрошення;

4) у процесі зйомочних робіт досконало вивчають та картують геологічну будову та водно-фізичні (головним чином, фільтраційні) властивості товщі порід до першого регіонального водотриву (приблизно 20-50 м) детально вивчаючи склад та властивості порід зони аерації (фільтраційні, водно-фізичні, фізико-механічні тощо).

Для потреб зрошення проводять комплексні гідрогеологічних та інженерно-геологічних зйомки. При середньомасштабних зйомках (масштаб 1:200000) використовують непрямі методи (аерофотозйомку, геофізичні дослідження, геоморфологічні та геоботанічні спостереження), що забезпечує швидке отримання інформації, утой же час вона має невисоку надійність та достовірність. При великомасштабних зйомках (масштаб 1:50000) використовують прямі методи (аеровізуальні та візуальні, гідрогеологічні та інші спостереження, гірничо-бурові, гідрологічні, дослідно-фільтраційні, лабораторні та режимні роботи), що забезпечує отримання більш достовірної та надійної інформації.

Зйомка проводиться в 2 етапи: на 1 етапі проводять маршрутні спостереження в поєднанні з площинними, ландшафтно-індикаційними, геофізичними та іншими методами. У межах кожного морфогенетичного типу рельєфу в хрест його простягання закладається 2-3 опорних геофізичні профілі з проходкою на них 2-3 свердловин глибиною до регіонального водотриву та 1 свердловини з повним розкриттям геолого-літологічного розрізу. На 2 етапі виконуються роботи в межах виділених типових ділянок та деталізація досліджень за напрямками опорних профілів, що забезпечує наступну екстраполяції отриманих результатів, на всю територію, що вивчається.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гідрогеологічні дослідження в період будівництва та експлуатації систем зрошення або осушення.	\|	Особливості стаціонарних спостережень за режимом та балансом підземних вод для потреб зрошення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.