Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

До якого фактора якості товару відноситься нормативно-технічна документація?

а) що впливає на якість;

б) що стимулює якість;

в) що зберігає якість;

г) всі варіанти правильні.

Тема 4: Конкурентоспроможність товарів

1. Конкурентоспроможність товару – це:

а) вирішальний чинник комерційного успіху підприємства в умовах конкуренції, який визначає можливість конкурувати на певному товарному ринку;

б) сукупність характеристик, що вирізняють його від товарів-аналогів за ступенем задоволення конкретних потреб індивідуального споживача, а також за рівнем витрат на його купівлю та подальше використання;

в) наявність в товару особливої характеристики, яка створює конкурентну перевагу серед товарів-конкурентів й дає можливість конкурувати на ринку в певний період часу;

г) всі відповіді вірні.

2. Складовими конкурентоспроможності товарів є:

а) показники якості, цінові показники й ринкові показники;

б) наявність постійних покупців, лідерство серед конкурентів за якістю;

в) відмінні функціональні властивості товару, доступна ціна й відсутність товарів-замінників;

г) висока споживча цінність товару, велика ринкова частка.

3. До технічних параметрів конкурентоспроможності товару не належать:

а) параметри призначення;

б) витрати на ремонт;

в) ергономічні параметри;

г) нормативні параметри.

4. Параметри призначення характеризують:

а) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром;

б) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати;

в) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

г) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати.

5. Ергономічні параметри характеризують:

а) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати;

б) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром;

6. Естетичні параметри характеризують:

а) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

в) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати;

г) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром.

7. Нормативні параметри характеризують:

б) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати;

в) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати;

8. Для кількісної оцінки конкурентоспроможності товарів не використовують:

а) одиничний показник;

б) комплексний показник;

в) диференційований показник;

г) інтегральний показник.

9. Одиничний показник конкурентоспроможності визначається:

а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

б) оцінкою сукупності одиничних показників;

в) оцінкою сукупності комплексних показників;

г) відповіді а, б.

10. Комплексний показник конкурентоспроможності визначається:

а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

б) оцінкою сукупності одиничних показників;

в) оцінкою сукупності комплексних показників;

г) відповіді а, б.

11. Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається:

а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

б) оцінкою сукупності комплексних показників;

в) оцінкою сукупності одиничних показників;

г) відповіді а, б.

12. Одиничний показник визначають за формулою:

а) q_i = Р_оцін / Р_баз;

б) q_i = Р_баз / Р_оцін;

в) q_i = Ц_спож^оцін / Ц_спож^баз;

г) q_i = S V_і * Q_і.

13. Індекс технічних параметрів вираховують за формулою:

а) І_т.п. = Р_оцін / Р_баз;

б) І_т.п.= S V_і * q_і;

в) І_т.п.= Ц_спож^оцін / Ц_спож^баз;

г) І_т.п.= Р_баз / Р_оцін.

14. Індекс економічних параметрів визначають за формулою:

а) І_е.п.= Р_оцін / Р_баз;

б) І_е.п.= S V_і * q_і;

в) І_е.п.= Ц_спож^оцін / Ц_спож^баз;

г) І_е.п.= Р_баз / Р_оцін.

15. Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається за формулою:

а) К_інт.= Р_оцін / Р_баз;

б) К_інт.= S V_і * q_і;

в) К_інт.= Ц_спож^оцін / Ц_спож^баз;

г) К_інт.= І_т.п. / І_е.п.

16. При оцінюванні конкурентоспроможності товару можна використовувати методи:

а) метод порівняння з базовим зразком; метод визначення інтегрального показника конкурентоспроможності; вибірковий метод; метод експертної оцінки;

б) метод експертної оцінки; метод семантичного диференціалу; метод інтеграційного розвитку; змішаний метод;

в) метод порівняння з базовим зразком; метод визначення інтегрального показника конкурентоспроможності; метод експертної оцінки; метод семантичного диференціалу; метод відповідності споживчим вимогам; змішаний метод;

г) диференційований метод; концентрований метод; змішаний метод.

17. До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як відповідність споживчим вимогам, належать:

а) точність оцінки;

б) не потребує обладнання і знання стандартів;

в) наглядність оцінювання;

г) налагодження зв’язків з науковцями і практиками в даній галузі.

18. До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як порівняння з базовим зразком, належать:

а) точність оцінки;

б) не потребує обладнання і знання стандартів;

в) наглядність оцінювання;

г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.

19. До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як експертна оцінка, належать:

а) наглядність оцінювання;

б) не потребує обладнання і знання стандартів;

в) точність оцінки;

г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.

20. Основними перевагами семантичного диференціалу є:

а) наглядність оцінювання;

б) точність оцінки;

в) не потребує обладнання і знання стандартів;

г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.

21. Основним недоліком методу відповідності споживчим вимогам є:

а) проблеми вибору базового зразка;

б) витрати грошей і часу;

в) неточність оцінки;

г) проблеми розробки методології.

22. До недоліків методу порівняння з базовим зразком відносять:

а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка;

б) витрати грошей і часу;

в) неточність оцінки;

г) проблеми розробки методології.

23. Серед недоліків методу експертної оцінки розрізняють:

а) витрати на вибір базового зразка;

б) неточність оцінки;

в) проблеми вибору експертів;

г) потребує розробки методології.

24. Недоліком методу семантичного диференціалу вважають:

а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка;

б) витрати на опитування покупців;

в) неточність оцінки;

г) проблеми розробки методології.

25. До недоліків змішаного методу, який використовується для оцінки конкурентоспроможності товару, відносять:

а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка;

б) витрати на опитування покупців;

в) проблеми розробки методології;

г) неточність оцінки.

26. Відповідність споживчим вимогам як метод оцінки конкурентоспроможності товару рекомендовано використовувати:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для універсальних торговельних підприємств;

в) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів ринкової новизни;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

27. Метод порівняння з базовим зразкам для оцінки конкурентоспроможності товару рекомендовано застосовувати:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для універсальних торговельних підприємств;

в) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів ринкової новизни;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

28. Метод експертної оцінки для оцінювання конкурентоспроможності товару застосовують:

а) для всіх підприємств;

б) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

в) для універсальних торговельних підприємств;

г) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів ринкової новизни.

29. Метод семантичного диференціалу рекомендовано використовувати для оцінювання конкурентоспроможності товарів:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для універсальних торговельних підприємств;

в) для всіх підприємств;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

30. Змішаний метод оцінки конкурентоспроможності товару можна використовувати:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для всіх підприємств;

в) для універсальних торговельних підприємств;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

31. Створити вагому відмінну перевагу товару не можна:

а) збільшивши корисність товару без відповідного зростання витрат;

б) знизивши витрати на покупку водночас збільшивши витрати на експлуатацію;

в) знизивши витрати при збереженні рівня корисності;

г) створивши нове положення на ринку через інші рівні корисності і ціни.

32. Кожну ринкову пропозицію можна диференціювати за наступними напрямками:

а) за конкурентоспроможністю товару і послуги, кваліфікацією персоналу й іміджем фірми-виробника;

б) за товаром, послугою, персоналом й іміджем;

в) за товаром й персоналом;

г) жодна з відповідей невірна.

33. До напрямків диференціації товарів не відносять:

а) додаткові можливості продукту;

б) обслуговування і ремонт;

в) ефективність використання продукту;

г) зручність обслуговування.

34. Диференціацію пропозиції за послугами здійснюють через:

а) зручність оформлення замовлення;

б) високу якість доставленої продукції;

в) підтримання зв’язку з постійними клієнтами;

г) швидкість виконання.

35. Якість товару в маркетингу – це:

а) сукупність фізичних, хімічних, ергономічних та інших характеристик виробу, що оцінюється;

б)характеристика конкурентоспроможності товару, рівень його відмінності від товарів-конкурентів;

в) рівень успішності вирішення проблем споживачів;

г) те загальне, що цінують в продукті різноманітні покупці.

36. Система якості повинна:

а) усувати невідповідності якості після їх виявлення;

б) попереджувати виникнення проблем, що пов’язані з якістю;

в) задовольняти вимоги споживачів до якості продукції;

г) формувати такі властивості товару, які б не поступалися товарам-конкурентам.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 3: Якість як складова конкурентоспроможності товарів.	\|	Що означає ISO (ІСО) ?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.