МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
До якого фактора якості товару відноситься нормативно-технічна документація?а) що впливає на якість; б) що стимулює якість; в) що зберігає якість; г) всі варіанти правильні.
Тема 4: Конкурентоспроможність товарів 1. Конкурентоспроможність товару – це: а) вирішальний чинник комерційного успіху підприємства в умовах конкуренції, який визначає можливість конкурувати на певному товарному ринку; б) сукупність характеристик, що вирізняють його від товарів-аналогів за ступенем задоволення конкретних потреб індивідуального споживача, а також за рівнем витрат на його купівлю та подальше використання; в) наявність в товару особливої характеристики, яка створює конкурентну перевагу серед товарів-конкурентів й дає можливість конкурувати на ринку в певний період часу; г) всі відповіді вірні.
2. Складовими конкурентоспроможності товарів є: а) показники якості, цінові показники й ринкові показники; б) наявність постійних покупців, лідерство серед конкурентів за якістю; в) відмінні функціональні властивості товару, доступна ціна й відсутність товарів-замінників; г) висока споживча цінність товару, велика ринкова частка.
3. До технічних параметрів конкурентоспроможності товару не належать: а) параметри призначення; б) витрати на ремонт; в) ергономічні параметри; г) нормативні параметри.
4. Параметри призначення характеризують: а) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром; б) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати; в) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції; г) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати.
5. Ергономічні параметри характеризують: а) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати; б) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром; в) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції; г) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати.
6. Естетичні параметри характеризують: а) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції; б) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати; в) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати; г) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром.
7. Нормативні параметри характеризують: а) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції; б) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати; в) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати; г) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром.
8. Для кількісної оцінки конкурентоспроможності товарів не використовують: а) одиничний показник; б) комплексний показник; в) диференційований показник; г) інтегральний показник.
9. Одиничний показник конкурентоспроможності визначається: а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару; б) оцінкою сукупності одиничних показників; в) оцінкою сукупності комплексних показників; г) відповіді а, б.
10. Комплексний показник конкурентоспроможності визначається: а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару; б) оцінкою сукупності одиничних показників; в) оцінкою сукупності комплексних показників; г) відповіді а, б.
11. Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається: а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару; б) оцінкою сукупності комплексних показників; в) оцінкою сукупності одиничних показників; г) відповіді а, б. 12. Одиничний показник визначають за формулою: а) qi = Роцін / Рбаз; б) qi = Рбаз / Роцін; в) qi = Цспожоцін / Цспожбаз; г) qi = S Vі * Qі.
13. Індекс технічних параметрів вираховують за формулою: а) Іт.п. = Роцін / Рбаз; б) Іт.п. = S Vі * qі; в) Іт.п. = Цспожоцін / Цспожбаз; г) Іт.п. = Рбаз / Роцін.
14. Індекс економічних параметрів визначають за формулою: а) Іе.п. = Роцін / Рбаз; б) Іе.п. = S Vі * qі; в) Іе.п. = Цспожоцін / Цспожбаз; г) Іе.п. = Рбаз / Роцін.
15. Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається за формулою: а) Кінт. = Роцін / Рбаз; б) Кінт. = S Vі * qі; в) Кінт. = Цспожоцін / Цспожбаз; г) Кінт. = Іт.п. / Іе.п.
16. При оцінюванні конкурентоспроможності товару можна використовувати методи: а) метод порівняння з базовим зразком; метод визначення інтегрального показника конкурентоспроможності; вибірковий метод; метод експертної оцінки; б) метод експертної оцінки; метод семантичного диференціалу; метод інтеграційного розвитку; змішаний метод; в) метод порівняння з базовим зразком; метод визначення інтегрального показника конкурентоспроможності; метод експертної оцінки; метод семантичного диференціалу; метод відповідності споживчим вимогам; змішаний метод; г) диференційований метод; концентрований метод; змішаний метод.
17. До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як відповідність споживчим вимогам, належать: а) точність оцінки; б) не потребує обладнання і знання стандартів; в) наглядність оцінювання; г) налагодження зв’язків з науковцями і практиками в даній галузі.
18. До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як порівняння з базовим зразком, належать: а) точність оцінки; б) не потребує обладнання і знання стандартів; в) наглядність оцінювання; г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.
19. До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як експертна оцінка, належать: а) наглядність оцінювання; б) не потребує обладнання і знання стандартів; в) точність оцінки; г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.
20. Основними перевагами семантичного диференціалу є: а) наглядність оцінювання; б) точність оцінки; в) не потребує обладнання і знання стандартів; г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.
21. Основним недоліком методу відповідності споживчим вимогам є: а) проблеми вибору базового зразка; б) витрати грошей і часу; в) неточність оцінки; г) проблеми розробки методології.
22. До недоліків методу порівняння з базовим зразком відносять: а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка; б) витрати грошей і часу; в) неточність оцінки; г) проблеми розробки методології.
23. Серед недоліків методу експертної оцінки розрізняють: а) витрати на вибір базового зразка; б) неточність оцінки; в) проблеми вибору експертів; г) потребує розробки методології.
24. Недоліком методу семантичного диференціалу вважають: а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка; б) витрати на опитування покупців; в) неточність оцінки; г) проблеми розробки методології.
25. До недоліків змішаного методу, який використовується для оцінки конкурентоспроможності товару, відносять: а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка; б) витрати на опитування покупців; в) проблеми розробки методології; г) неточність оцінки.
26. Відповідність споживчим вимогам як метод оцінки конкурентоспроможності товару рекомендовано використовувати: а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств; б) для універсальних торговельних підприємств; в) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів ринкової новизни; г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.
27. Метод порівняння з базовим зразкам для оцінки конкурентоспроможності товару рекомендовано застосовувати: а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств; б) для універсальних торговельних підприємств; в) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів ринкової новизни; г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.
28. Метод експертної оцінки для оцінювання конкурентоспроможності товару застосовують: а) для всіх підприємств; б) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств; в) для універсальних торговельних підприємств; г) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів ринкової новизни.
29. Метод семантичного диференціалу рекомендовано використовувати для оцінювання конкурентоспроможності товарів: а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств; б) для універсальних торговельних підприємств; в) для всіх підприємств; г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.
30. Змішаний метод оцінки конкурентоспроможності товару можна використовувати: а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств; б) для всіх підприємств; в) для універсальних торговельних підприємств; г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.
31. Створити вагому відмінну перевагу товару не можна: а) збільшивши корисність товару без відповідного зростання витрат; б) знизивши витрати на покупку водночас збільшивши витрати на експлуатацію; в) знизивши витрати при збереженні рівня корисності; г) створивши нове положення на ринку через інші рівні корисності і ціни.
32. Кожну ринкову пропозицію можна диференціювати за наступними напрямками: а) за конкурентоспроможністю товару і послуги, кваліфікацією персоналу й іміджем фірми-виробника; б) за товаром, послугою, персоналом й іміджем; в) за товаром й персоналом; г) жодна з відповідей невірна.
33. До напрямків диференціації товарів не відносять: а) додаткові можливості продукту; б) обслуговування і ремонт; в) ефективність використання продукту; г) зручність обслуговування.
34. Диференціацію пропозиції за послугами здійснюють через: а) зручність оформлення замовлення; б) високу якість доставленої продукції; в) підтримання зв’язку з постійними клієнтами; г) швидкість виконання.
35. Якість товару в маркетингу – це: а) сукупність фізичних, хімічних, ергономічних та інших характеристик виробу, що оцінюється; б)характеристика конкурентоспроможності товару, рівень його відмінності від товарів-конкурентів; в) рівень успішності вирішення проблем споживачів; г) те загальне, що цінують в продукті різноманітні покупці.
36. Система якості повинна: а) усувати невідповідності якості після їх виявлення; б) попереджувати виникнення проблем, що пов’язані з якістю; в) задовольняти вимоги споживачів до якості продукції; г) формувати такі властивості товару, які б не поступалися товарам-конкурентам.
|
||||||||
|