Схарактеризувати процес становлення та розвитку українського професійного театру. Назвати корифеїв українського театру.

У 1882 р. перший професійний український театр (театр корифеїв) відокремився від польського й російського театру в Єлисаветграді. Засновником театру був М. Кропивницький (1840—1910), який опанував усі театральні професії. До трупи були запрошені актори-професіонали та аматори: К. Стоян-Максимович, І. Бурлака, М. Садовський, Н. Жаркова, О. Маркова, М. Заньковецька, Л. Манько, О. Вірина, А. Максимович. У 1907 р. М. Садовський відкрив у Києві постійний Український театр, який проіснував 7 років аж до початку Першої світової війни, коли царатом було закрито не тільки театр, але й усі українські газети, журнали та книгарні.

Вистави трупи різко виділялися на тлі тодішнього театру як змістом, так і виконанням. Кропивницький прагнув до ідейно-художньої цілісності спектаклів, до гармонійного поєднання таких компонентів, як акторська гра, художнє оформлення, музика, співи, танці. Колектив не мав стаціонарного приміщення і був приречений на мандрівне життя. Кошти трупи складалися лише з касової виручки. Порівняно з іншими театрами Києва, стаціонарний український театр установив найдешевші ціни на квитки, організовував виїзні вистави в селах і швидко здобув славу театру «для мужиків і плебсу».

Репертуар театру складали такі твори, як: «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Чорноморці» М. Старицького, «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка тощо. М. Кропивницький поповнив репертуар театру своїми п'єсами: «Глитай, або ж Павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть»; етюдом «По ревізії».

Катеринославський аматор — кінооператор Д. Сахненко зафільмував вистави цього театру «Наталка-Полтавка» і «Наймичка». Тим самим було започатковано історію українського художнього кінематографа.

У серпні 1883 р. відбулося об'єднання театру М. Кропивницького з театральною трупою М. Старицького. У новий театральний колектив улилися І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський; директором став М. Старицький, а М. Кропивницький залишився режисером, актором і драматургом. Об'єднання і співпраця видатних театральних діячів сприяли піднесенню національного українського театру. Високопрофесійна українська трупа об'єднала більше ніж 100 акторів, серед яких: М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовська-Барілотті, Г. Затиркевич-Карпінська, Ф. Левицький, А. Максимович, Л. Квітка. Трупа розширила межі діяльності українського театру: вона гастролювала у Криму, на Кубані, у Поволжі, Польщі, Білорусі, на Кавказі, відвідала Москву та Петербург. Умови діяльності були дуже складними: відсутність стаціонарного приміщення, адміністративний тиск на репертуарну політику трупи (українські вистави дозволялося грати лише разом із п'єсами російських або європейських авторів класичного репертуару).

Засновники театру корифеїв: М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька— були митцями-громадянами, які вбачали в театральній сцені трибуну соціального, національного, етичного та естетичного виховання мас.

Піднесенню громадської ролі українського театру сприяло й те, що в роки першої російської революції він нарешті позбавився офіційних репертуарних обмежень і дістав можливість ставити вистави українською мовою за п'єсами світової та російської драматургії (В. Шекспір, Ф. Шіллер, К. Гольдоні, Г. Ібсен, М. Гоголь, М. Островський, Л. Толстой, А. Чехов).

Процес становлення й розвитку українського професійного театру був пов'язаний із виникненням кількох театральних осередків і акторських шкіл. Із театральної трупи Старицького-Кропивницького вийшло кілька театральних колективів. У 1890 р. І. Карпенко-Карий та М. Садовський створили «Товариство малоросійських акторів». Цього ж року П. Саксаганський організував власну трупу — «Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом Саксаганського», що було найкращим українським театральним колективом. На його базі у 1900 р. виникла об'єднана трупа корифеїв українського театру — «Малоросійська трупа М. Кропивницького під керівництвом П. Саксаганського і М. Садовського, за участі М. Заньковецької»

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розкрити особливості найрозвиненішої культури Південної Америки – інків.	\|	Назвати художників-імпресіоністів та їхні основні роботи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.