У чому полягає специфіка українського вертепу? Схарактеризувати особливості вертепного дійства.

Як самостійний вид мистецтва театр в Україні виокремився у XVII— XVIII ст. Він мав кілька різновидів і швидко розвивався. Найпоширенішими на українських землях були народний, кріпацький та шкільний театри. Фундаментом народного та шкільного театру була переважно самодіяльність; кріпацький театр уважають провісником професійного театру. Головними різновидами мистецтва народного театру XVII—XVIII ст. є вертеп, балаган і райок. Вертепні дійства дійшли до наших днів.

Вертеп (перекладається зі старослов'янської як печера) — явище театральної творчості, що можна водночас визначити і як перший народний ляльковий театр, і як ранній народний музичний театр, і як варіант драматичного театру.

Досі нез'ясований час появи цього театрального мистецтва, але відомо, що ще в останній чверті XVI ст. існував звичай мандрувати селами із ляльками. Перші зафіксовані свідчення про вертеп датовані 1666 р. Авторами, постановниками та виконавцями вертепних дійств були студенти Києво-Могилянської академії, мандрівні дяки. Вони влаштовували вертепні вистави для студентів, панів, козаків і селян під час різдвяних свят.

Для розігрування вертепного дійства зазвичай створювали двоповерхову дерев'яну «скриню», відкриту з одного боку для глядачів. Вона мала вигляд будиночка. У підлозі сцени обох ярусів прорізували щілини, крізь них просували дріт, на якому закріплювали ляльок. Цих ляльок водили актори. (Сьогодні актор лялькового театру називається ляльководом.) Вертепних ляльок виготовляли з деревини. Два поверхи будиночка-скрині сприяли розкриттю сюжету вистави.

Вистава мала дві частини — релігійну та народно-побутову, комічну. Релігійні сюжети були присвячені народженню Ісуса Христа, тому розігрувалися на верхньому («небесному») поверсі, Ця частина вистави містила монологи й діалоги головних дійових осіб (якими були Марія, Йосип, волхви), а також співи янгольських хорів, кантів та колядників. На нижньому поверсі відбувалась народно-побутова, комічна частина вертепної вистави. її головними героями були Дід, Баба, Запорожець, Жид, Москаль, Циган та інші, які уособлювали яскраві народні типажі. Характер цих персонажів розкривався за допомогою слова, пісні, танцю тощо. Завдяки цьому відтворювалися особливості соціально-національного складу українського селянства, характер взаємин, симпатії та антипатії, що в ньому існували, звичаї народу. Більшість дійових осіб розмовляли народною мовою.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Що собою являла культура ацтеків? Який звичай вплинув на образотворче мистецтво цього народу?	\|	Розкрити самобутність найдавнішої культури доколумбової Америки – майя.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.