Охарактеризувати основні філософські течії Китаю – конфуціанство і даосизм. У чому їх відмінність?

Сягнути глибин китайських звичаїв нам допомагає не тільки їх знання, а й ознайомлення з поглядами давніх китайських філософів, ідеї яких справили значний вплив на історію китайського суспільства, на психологію, мислення, норми поведінки та мистецтво всього Далекосхідного регіону.

Найпомітніший слід серед різноманітних філософських течій залишили конфуціанство і даосизм Коли в Конфуція (бл. 551 — 479 pp. до н. є.) запитували: «Що таке гуманність?», філософ відповідав: «Любити людей»; «Що таке знання?» - «Знати людей». І додавав: «Гуманним є той, хто має гідність, кмітливість, широту, довіру й милосердя. Той, хто тримається гідно, не вскочить у халепу; широта людська підкоряє натовп; довіра навіює довіру іншим; кмітливість веде до успіху; милосердя дає змогу керувати іншими». Нормами конфуціанства є «жень» - гуманність, «і» - справедливість,«лі» - дотримання етикету (певних правил поведінки), «часі» - розум, «сінь» - вірність внутрішній правдивості. Отже, конфуціанство є системою цінностей, що регулюють стосунки між людьми: стався до інших так само добре, як хотів би, щоб ставилися до тебе, і побачиш, що це найкоротший шлях до доброзичливості.

Конфуціанство не прагнуло розв'язання всіх світових проблем. «Викладаю, але не створюю. Вірю у давнину і люблю її!» - це відома фраза Конфуція, в якій втілено глибоке шанування традицій, що стало підвалиною китайської культури. Для китайців авторитет минулого завжди був великим і будь-які нововведення підлягали сумніву.

Думати про життя, пізнавати життя - ось девіз Конфуція. За конфуціанськими поняттями, немає раю чи пекла, немає всемогутнього бога. Тому конфуціанство не виключає інших релігій. Головне - дотримуватися правил моральної поведінки.

Постулати конфуціанства були сприйняті теорією мистецтва. Митці усвідомлювали своє високе виховне призначення у втіленні в життя етики Конфуція.

Протилежним полюсом цієї осі був даосизм.

Лаоцзи (IV—III ст. до н. є.) ввів поняття дао (шлях) і головну мету людини вбачав у збереженні нею у «чистому» і недоторканному вигляді отриманого від природи. Даосизму було властиве захоплення самодостатністю природних процесів, ставлення з довірою до природних сил. Якщо в конфуціанстві людина - істота соціальна, то у даосизмі - лише один із представників тваринного світу, її гублять техніка, писемність, загалом прояви цивілізації. Провідним у мистецтві дао став образ Шляху. Життя людини - це мандри, а сама людина - мандрівник, випадковий гість і блукач у цьому світі. Адже дао - не тільки джерело і межа істинного буття, а і його форма.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Що собою являла народна картина «Козак Мамай». Чому образ Козака Мамая набув великого значення для українського народу?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.