Назвати архітектурні шедеври українського бароко. Дати характеристику одному із них.

Декоративні ідеї та можливості бароко були близькими до національного українського мистецтва, якому притаманна мальовничість композиції, гармонійне поєднання будівель із навколишньою природою. Поєднання самобутніх традицій та європейського впливу створило умови для формування своєрідного стилю, названого українським, або «козацьким» бароко.

В архітектурі України середини XVI ст. відбувалися суттєві зміни — зникли оборонні риси, замки-фрртеці перетворилися на пишні палаци. Панівними стилями стали місцеві варіанти Ренесансу й бароко. Під цим упливом змінюються цілі архітектурні комплекси: замки у Бережанах, Острозі, Кам'янці-Подільському та ін. Збагачення феодалів надавало їм можливість споруджувати палаци з просторими дворами для лицарських турнірів, розкішними залами для прийому гостей і влаштування балів.

Із прийняттям Магдебурзького права в Україні почалася регулярна забудова міст за європейськими зразками. Місцеві майстри створили власний напрям в архітектурі.

Яскравим прикладом мистецької та культурної спадщини є забудова площі Ринок у Львові. На площі розташувалась найбільша кам'яниця (мурована житлова будівля) — будинок заможного купця Корнякта. Цей будинок, що нагадував справжній палац, було збудовано у 1580-ті рр. архітектором П. Барбоном, а у XVII ст. було встановлено статуї лицарів.

Центральна Україна вирізнялася своїми архітектурними особливостями. Для Подніпров'я була характерною нерегулярна забудова; раніше прокладені вулиці не переплановувались, а будинки зводилися на садибі за смаком господаря. Тому міста мали мальовничий вигляд. Житло заможного господаря будувалося традиційно — будинок на дві половини. Яскравим прикладом такої забудови є будинок Лизогуба в Чернігові.

Андріївську церкву часто називають лебединою піснею видатного майстра вітчизняної архітектури Б. Растреллі. Вона височить на одній із круч Старокиївської гори, із її тераси чудово видно Поділ, задніпровські далі, нові житлові масиви.

Побудовано Андріївську церкву на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. Проект споруди у 1748 р. розробив Б. Растреллі, будівельні роботи велися впродовж 1749—1754 рр. під керівництвом відомого московського зодчого Івана Мічуріна. У створенні храму брали участь фахівці Петербурга, Москви, Києва, тому Андріївську церкву вважають пам'яткою творчої співдружності російських та українських майстрів.

Екстер'єр храму вражає багатством декору. Мальовничість фасадів підкреслюється яскравим розфарбуванням: на бірюзовому тлі виділяються білі колони, пілястри, карнизи, сяють позолотою чавунні капітелі, картуші, уздовж граней темно-зеленої бані звиваються позолочені гірлянди.

Головним акцентом в інтер'єрі є іконостас — триярусна монументальна споруда з м'якими криволінійними обрисами. У декор уведено скульптуру — голівки херувимів, постаті ангелів, трифігурну групу «Розп'яття», що завершує іконостас.

Ще однією перлиною Києва є Марийський палац. Його було зведено у 1750— 1755 рр. за зразком палацу, який проектував також Б. Растреллі для гетьмана К. Розумовського, а керував спорудженням палацу І. Мічурін.

Головний фасад Марийського палацу звернений до Марийського парку, що було закладено у 1874 р. Архітектура палацу вражає своєю пишністю та колірним рішенням. Кольори, що використані у фарбуванні палацу, є типовими для російського бароко: бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Усе це надає споруді особливої святковості й урочистості.

Сьогодні ця історична споруда презентує нашу країну в світі як державна резиденція. її називають Президентським палацом.

Собор Святого Юра — головний греко-католицький собор Львова. На його території тривалий час розташовувалась резиденція митрополитів Української ґреко-католицької церкви.

Перший храм стояв на горі, яку згодом назвали Святоюрською. Православну дерев'яну церкву й оборонний монастир було збудовано ще за князівства Льва Даниловича (бл. 1280). Після знищення обох споруд польським королем Казимиром III (1340) на цьому місці у 1363—1437 рр. спорудили новий православний храм, кам'яну триапсидну церкву-базиліку у візантійському стилі. Святоюрський собор — класичний взірець архітектури періоду бароко. Будівництво було розпочато у 1744 р. за проектом Богдана Меретина, а після нього роботами керував С. Фесингер (до 1764). На фасаді — скульптури роботи І. Пінзеля, а інтер'єр прикрашають твори інших скульпторів — С. Фесингера та М. Філевича, художників Л. Долинського і Ю. Радивилівського.

Із будівель Західної України за стилем із Собором Святого Юра схожі церква отців Василіян у Бучачі (1761—1771) та головна церква Почаївської Лаври — Успенський собор (1771—1782; за іншими джерелами, будівництво було завершено чи то у 1784 р., чи то у 1791 р., арх. Г. Гофман).

Почаївська Свято-Усненська Лавра — одна з найбільших святинь православ'я, історія якої починається з XIII ст., коли, за повір'ям, тут з'явилася Діва Марія й залишила на камені відбиток своєї стопи, звідки й до сьогодні б'є джерело, що вважається чудотворним. У 1597 р. шляхтянка Анна Гойська передала монастирю Чудотворну ікону Божої Матері. Крім Успенського собору, архітектурний комплекс Почаївської Лаври складають келії (1771—1780) та забудови пізніших часів: Архієрейський дім (1825), дзвіниця заввишки 65 м (1861—1869), надбрамний корпус (1835), Троїцький собор (1906—1912, арх. О. Щусєв). У печерній церкві зберігаються нетлінні мощі преподобних Іова Желізо та Амфілохія Почаївського.

Собор у Козельці на Чернігівщині (1748), споруджений на замовлення Н. Розумовської, є прикладом п'ятизрубного та п'ятибанного архітектурного рішення. Його авторство приписують петербурзькому архітекторові Андрієві Квасову, але український характер пам'ятника свідчить про можливе авторство українського архітектора Івана Григоровяча-Барського, який був творцем козелецької дзвіниці.

За зразком Ніжинського собору (1668—1670) за планом архітектора Йоганна Баптіста було споруджено Троїцький собор у Чернігові (1679—1695). Він стрункий за пропорціями, динамічний за грою мас. У ньому три яруси хорів своїми балюстрадами висувалися як балкони у внутрішній простір.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Що собою являла народна картина «Козак Мамай». Чому образ Козака Мамая набув великого значення для українського народу?	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.