Історія розвитку ЕОМ.

Історія обчислень своїм корінням сягає віків, так як і розвиток людства. Для підрахунку люди використовували власні пальці, камінці, палички, вузлики.

Потреба в пошуку розв’язання більш складних задач і як наслідок, все більш складних обчислень, поставила людину перед необхідністю знаходити способи, які б змогли їй в цьому допомогти.

Одним з перших пристроїв (V-IV ст. до н. с. )- що полегшували обчислення, можна вважати рахівницю - це переносний пристрій, що складається з дерев'яних кружечків, нанизаних на дерев'яний або металічний стержень.

З розвитком науки виникає необхідність створення більш досконалих обчислювальних пристроїв.

1642 р. 19-річний французький математик Паскаль створив першу в світі “сумуючу” машину – Паскалину –яка могла додавати і віднімати.

В 1694 році німецький математик Лейбніц сконструював машину, яка виконувала всі чотири арифметичні дії. 1830 р. англійський математик Чарльз Беббідж винайшов першу програмовану обчислювальну машину, яку назвали "аналітичною машиною Беббіджа''. Програми записувались на перфокартах. Однак Беббідж не зміг реалізувати свою ідею на практиці.

Перша рахувальна машина була розроблена 1930 р. американським вченим В. Бушем - диференціальний аналізатор. Вона працювала на електриці, а інформація зберігалась за допомогою електронних карт. Такі машини були громіздкі і важили до 200 тонн.

Необхідність в швидких і точних розрахунках особливо зросла під час ІІ світової війни. Військовим був потрібен комп’ютер для артилерійських обрахунків, і 1944 р. професор Гарвардського університету Айкей виготовив перший в світі цифровий комп'ютер — Марк І.

1946 р. rpупa інженерів під кер-м Д. Maушлa і Д. Еккерта на замовлення військового відомства США створила перший в світі повністю електронний комп’ютер ENIAC. (швидкодія - 5000 операцій додавання і 300 операцій множення в секунду). Розміри - ЗО м в довжину; об’єм - 85 м3; вага - ЗО тонн. Використовувалось 18000 електронних ламп.

В 1945 р. до роботи по створенню обчислювальних машин був залучений математик Джон фон Нейман, який запропонував ідею збереження програми в пам’яті комп’ютера. Перша ЕОМ із зберігаємою програмою створена 1949 року в Кембріджі англійським дослідником Морісом Уілксом - EDSAC.

По завершенню роботи над ENIAC Д. Маушлі і Д. Еккерт заснували власну компанію, яка приступила до розробки зі зберігаємою програмою. 1951 р. вони створили UNIVAC - 1-й серійний комп’ютер і 1-й комп’ютер, який використовував магнітну стрічку замість перфокарт.

Комп'ютери 40-х і 50-х років були дуже великими пристроями величезні зали були закладені шафами з електронним обладнанням. Перший крок до зменшення розмірів комп'ютерів став можливим з винаходом в 1948р. транзисторів - мініатюрних електронних приладів, які змогли замінити електроні лампи. - це блоки пам’яті. В середині 60-х років відбувся ще один крок до мініатюризації - були винайдені інтегральні схеми.

В 1968р. було сконструйовано інтегральну схему, аналогічну за своїми функціями центральному процесору ЕОМ. Так з'явився перший мікропроцесор Intel-4004.

Протягом років все далі зменшувались у розмірах і удосконалювались.

Структура інтелектуальної системи. Дані та знання, різні моделі подання знань. Поняття про експертні системи та штучний інтелект. Будова експертної системи. Поняття про мову програмування Пролог. Основні конструкції мови Пролог. Поняття правила виведення. Приклади. Створення бази знань мовою Пролог.

Інтелектуальна інформаційна система (ІІС) — це один з видів автоматизованих інформаційних систем, інколи ІІС називають системою, засновану на знаннях. ІІС є комплексом програмних, лінгвістичних і логіко-математичних засобів для реалізації основного завдання: здійснення підтримки діяльності людини і пошуку інформації в режимі розширеного діалогу на природній мові.

ІІС можуть розміщуватися на якому-небудь сайті, де користувач ставить системі питання на природній мові або, відповідаючи на питання системи, знаходить необхідну інформацію.

Для розробки ІІС раніше використовувалися логічні мови, а зараз використовуються різні процедурні мови. Логіко-математичне забезпечення розробляється як для самих модулів систем, так і для стикування цих модулів. Проте на сьогоднішній день не існує універсальної логіко-математичної системи, яка могла б задовольнити потреби будь-якого розробника ІІС, тому доводиться або комбінувати накопичений досвід, або розробляти логіку системи самостійно. В області лінгвістики теж існує безліч проблем, наприклад, для забезпечення роботи системи в режимі діалогу з користувачем на природній мові необхідно закласти в систему алгоритми формалізації природної мови, а це завдання виявилося куди складнішим, ніж передбачалося на світанку розвитку інтелектуальних систем. Ще одна проблема — постійна мінливість мови, яка обов'язково має бути відбита в системах штучного інтелекту.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Складові інформаційної системи	\|	Знання і моделі подання знань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.