ЗБИРАННЯ МАТЕРІАЛУ

Наступний етап підготовки публічного виступу — підбір матеріалів для ораторської промови.

Існує чотири основних джерела накопичення матеріалу:

— особистий досвід;

— роздуми і спостереження;

— інтерв’ю і бесіди;

— читання.

Не обов’язково завжди використовувати перелічені джерела, але за всіх умов необхідно обмірковувати питання й заглядати в книжки.

У методичній літературі визначені основні джерела, з яких можна черпати нові ідеї, цікаві дані, факти, приклади, ілюстрації для своєї промови. До них належать:

1. офіційні документи;

2. наукова, науково-популярна література; довідникова література: енциклопедії, енциклопедичні довідники, довідники з різних галузей знань, лінгвістичні довідники, бібліографічні покажчики. Ці джерела додільно використовувати для дискусій, тематично обмежених і базованих на загальновизнаних авторитетних даних;

3. художня література;

4. статті з газет і журналів. Для поточної інформації можна користуватися статтями зі звичайних журналів. За більш свіжою інформацією і матеріалом з питань, що мають місцеве значення, потрібно звертатися до газет, хоча зібрані в них дані менш надійні і солідні, ніж ті, що містяться в книгах або журналах;

5. результати соціологічних досліджень;

6. статистичні дані. Обсяг даних, які є в цих посібниках, не може не вражати.

Щоб виступ вийшов змістовним, краще використовувати не одне джерело, а декілька.

За етапом збирання настає етап обмірковування матеріалу, встановлення зв’язків, коментування. В цілому це можна назвати «інкубаційним періодом». У цей період перевіряються факти й уточнюються думки.

Передумовою плідної підготовки є виділення найкращого часу для роботи, що у кожного індивідуально.

Внутрішніми передумовами плідної підготовчої роботи є:

· самоопитування («В чому причина, яка дія факту?», «Яка суть, головна думка того, що я повинен повідомити?» тощо.). Постановка питань самому собі є засобом активізації думки. Якщо є запитання, то існує й відповідь;

· чергування станів — роздуми вголос і прослуховування «внутрішнього голосу». Обравши час, ми звертаємось «у себе», потім знову висловлюємо наші думки вже вголос. Ця зміна станів зазвичай веде до з’ясування думки;

· терпляча, систематична робота над текстом, поєднання частин, раціональна організація матеріалу й ефективна розробка визначень. Регулярна робота веде до більшого успіху.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОЦІНКА АУДИТОРІІ ТА ОБСТАНОВКИ	\|	РОБОТА НАД КОНСПЕКТОМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.