МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Класична адміністративна школаІсторичні передумови та еволюція адміністративного менеджменту Розвиток адміністративного менеджменту починається з «передісторії» (від древніх цивілізацій до нової історії) зародження менеджменту як особливого наукового знання та виду діяльності. На виникнення нового етапу у розвитку науки управління вплинули такі домінуючі чинники: - розвиток торговельно-економічних відносин та промислового виробництва; - поява новаторів і теоретиків-ідеологів, які узагальнювали досвід і формували нові підходи в управлінні; - розвиток внутрішньої (власної) логіки менеджменту, що приводить разом із двома вищевказаними причинами, до зміни парадигми (системи принципів і підходів у менеджменті як науці). Ідеї управління не завжди були такими, якими ми бачимо їх сьогодні, хоча проблеми природи і принципів справедливого управління хвилювали мислителів протягом багатьох століть. Управління зародилося приблизно сім тисяч років тому, але тільки з кінця XIX століття і особливо в ХХ-му, з розвитком соціального ринкового господарства, менеджмент виділився в самостійну галузь знань, тобто в науку. Західний менеджмент – це, перш за все, особлива субкультура зі своїми цінностями, нормами і законами. З іншого боку – це сукупність технічних процедур і методів, сукупність практичних дій щодо планування, організації, мотивації і контролю, необхідних для досягнення поставлених цілей. У зв'язку з цим, обсяг і зміст понять управління і менеджмент дещо не збігаються, тому що менеджмент можна трактувати як «успішне управління», як досягнення мети з урахуванням ресурсних обмежень. Термін менеджмент застосовується до будь-яких типів організацій, але якщо мова йде про громадський сектор, то використовуються поняття «державне управління (регулювання)», «муніципальне управління», а для позначення більш абстрактного рівня управління застосовується поняття «адміністрування». В даний час наука менеджменту породила ряд спеціалізацій – фінансовий менеджмент, інноваційний менеджмент, соціальний менеджмент, стратегічний менеджмент, інноваційний менеджмент, ризик-менеджмент, регіональний менеджмент. Ця тенденція до «відгалуження» буде, мабуть, закріплятись. Тому ми, якщо особливо не обмовляється, будемо користуватися терміном управління – менеджмент як синонімічними (зближуються поняттями) і не ставати на позицію ортодоксальності (існує тільки класика - менеджмент підприємства – організації).
Класична адміністративна школа На відміну від школи наукового управління, що займалася, в основному, питаннями раціональної організації праці окремого робітника, представники класичної школи зайнялися розробкою підходів до удосконалювання управління організацією в цілому. Даний підхід пояснюється тим, що А. Файоль і його послідовники мали досвід роботи як керівники вищої ланки управління у великому бізнесі. Метою адміністративної школи А. Файоля було створення універсальних принципів управління, дотримуючись яких, за переконаннями фундаторів адміністративної школи, організація, безсумнівно, досягне успіху. Яскравими представниками «класиків» окрім А. Файоля є Л. Уайт, Л. Урвік, Д. Муні, Т. Вулсі. Метою класичної школи була розробка принципів адміністративно-державного управління. При цьому майже всі «класики» виходили з ідеї, що дотримання цих принципів приведе до успіху адміністрування в різних організаціях та державного управління в різних країнах. Тому виникнення школи адміністративного управління, більш відомої як класична школа, насамперед, пов’язане із іменем Анрі Файоля (1841-1925 рр.), який, на думку американських істориків менеджменту, є найбільш значимою фігурою, яку Європа дала науці управління в першій половині ХХ століття. Анрі Файоль (1841-1925) був за освітою гірським інженером, в 19 років він закінчив Національну школу гірничої справи в Сент-Етьєні. Будучи французом за походженням, він все життя пропрацював у французькому гірничо-металургійному синдикаті компанії «Комамболь», спочатку на посаді інженера, а потім – в головному управлінні. З 1888 по 1918 роки він був керуючим директором синдикату. У момент його призначення на посаду генерального директора компанія перебувала на межі банкрутства, а до його звільнення (1918 р.) стала одним з найпотужніших, знаних своїми адміністративними, технічними і науковими кадрами і ефективно працюючим підприємством, що сприяло зміцненню обороноздатності Франції під час першої світової війни. Узагальнюючи свої багаторічні спостереження, Файоль створив «теорію адміністрування» і досяг популярності завдяки своїм ідеям, які, однак, були прийняті надто пізно. Лише в 1916 було опубліковано працю Файоля "Основні риси промислової адміністрації - передбачення, організація, розпорядництво, координування, контроль". Ця праця - основний внесок Файоля в науку про управління. У першій частині першого розділу книги дано визначення управління. Згідно праць А. Файоля, всі операції, які тільки зустрічаються на підприємствах, можна розбити на шість наступних груп або істотних функцій: 1. Технічні операції (виробництво, вичинка й обробка). 2. Комерційні операції (купівля, продаж і обмін). 3. Фінансові операції (залучення засобів та їх розподіл). 4. Страхові операції (страхування та охорона майна і осіб). 5. Облікові операції (бухгалтерія, калькуляція, облік, статистика і тощо). 6. Адміністративні операції (передбачення, організація, розпорядництво, координування і контроль).
|
||||||||
|