• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні терміни і поняття

Стандартизація в Україні здійснюється з метою забезпечення:

- Безпеки продукції, робіт і послуг для навколишнього середовища, життя, здоров'я і майна;

- Технічної та інформаційної сумісності та взаємозамінності продукції;

- Якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технології;

- Єдності вимірювань;

- Економії всіх видів ресурсів;

- Безпеки господарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

- Обороноздатності та мобілізаційної готовності країни.

Розробка стандартів здійснюється в складі науково-дослідних робіт (НДР), дослідно-конструкторських робіт (ДКР), правил стандартизації, коли за підсумками проведених досліджень і розробок, що закінчилися позитивним результатом, готуються проекти нового стандарту або зміни до чинного стандарту або пропозиція (з необхідним техніко-економічним обґрунтуванням).

Об'єкт стандартизації - конкретна продукція, конкретні послуги, конкретні роботи (або виробничий процес) або їх групи.

Конкретна продукція (конкретні послуги) - це продукція (послуги) даної моделі (марки, типу, артикулу, фасону і т.п.), що характеризується певними конструктивно-технологічними рішеннями, конкретними значеннями показників її цільового (або функціонального) призначення і конкретними значеннями показників рівня якості (корисності) і рівня споживчої економічності.

Конкретний виробничий процес - це процес, який використовується для виробництва конкретної продукції або надання конкретної послуги.

Стандарти встановлюють:

- Терміни і визначення,

- Умовні позначення та скорочення,

- Класифікація, вимоги до головних параметрів або розмірами,

- Вимоги до основних показників рівня якості,

- Вимоги до основних показників економічності,

- Вимоги до комплектності продукції,

- Вимоги до методів і засобів зберігання і транспортування,

- Вимоги до засобів відновлення (ремонту),

- Вимоги безпеки продукції для життя, здоров'я і майна при її виробництві, обігу та споживанні,

- Вимоги охорони навколишнього середовища,

- Вимоги до правил і засобів приймання продукції,

- Вимоги до методів, методик і засобів контролю показників рівня якості продукції,

- Вимоги до маркування продукції,

- Вимоги до упакування продукції, транспортній та споживчій тарі,

- Вимоги та умови технічно ефективного і безпечного споживання продукції за її цільовим призначенням,

- Вимоги та умови технічно ефективної і безпечної утилізації (захоронення чи знищення).

Нормативний документ по стандартизації - це документ, який містить правила, загальні принципи, характеристики, що стосуються об'єктів стандартизації, і доступний широкому колу користувачів. До них належать стандарти, технічні регламенти, правила по стандартизації.

Стандарт - нормативний документ по стандартизації, розроблений на основі згоди, що характеризується відсутністю протиріч з істотних питань у більшості зацікавлених сторін, прийнятий (затверджений) підприємством. Стандарти ґрунтуються на результатах досягнень науки, техніки та практичного досвіду (пр. еталони виробів, матеріалів і речовин).

Державний стандарт України (ДСТУ) приймається державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації. Розробляється на конкретну продукцію, конкретні виробничі процеси або їх елементи, що мають загальнонародне значення.

Технічний регламент - документ, що встановлює характеристики продукції або пов'язані з нею процеси і методи виробництва. Включає вимоги до термінології, символіка, пакування, маркування.

Стандарт галузі - стандарт, прийнятий державним органом управління в межах його компетенції. Розробляється на конкретну продукцію або послуги, конкретні виробничі процеси, що мають внутрішньогалузеве значення.

Стандарт підприємства - стандарт, затверджений самим підприємством. Розробляється на конкретну продукцію, послуги, процеси, що мають застосування на самому підприємстві.

Стандарт науково-технічного або інженерного товариства - приймається науково-технічним чи інженерним суспільством або іншим громадським об'єднанням.

Регіональна стандартизація - це міжнародна діяльність з стандартизації, участь у якій відкрита для відповідних органів країн переважно лише одного географічного або економічного регіону світу. До них належать, наприклад, країни - члени СНД, ЄЕС, Арабської організації з стандартизації та метрології (АСМО), Панамериканського комітету стандартів (КОПАНТ) і т.д.

Національна стандартизація - це діяльність зі стандартизації, що проводиться на рівні однієї країни світового співтовариства.

В одних країнах світу національна стандартизація здійснюється державними органами управління (наприклад, в Росії, в Україні, в Білорусі, в Японії, у Китаї, в КНДР, в Республіці Куба), в інших - недержавними організаціями (ФРН, Великобританії, Фінляндії).

Область поширення стандарту - це конкретні об'єкти стандартизації, а також аспекти стандартизації, вимоги до яких встановлені в даному стандарті.

Сфера дії стандарту визначається статусом і компетенцією органу (або організації), що прийняв (затвердив) стандарт даної категорії. Це може бути територія СНД (ГОСТ), територія України (ДСТУ), галузь науки і техніки (ОСТ, СТО), підприємство (СТП).

Міждержавний стандарт - стандарт, прийнятий державами, що приєдналися до Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації (1992 р.). Міждержавні стандарти є в цей час міжнародними стандартами регіонального типу.

Національний стандарт - стандарт, прийнятий національним органом по стандартизації. Такими є, наприклад, державні стандарти Російської Федерації (ГОСТ Р), України (ДСТУ), Німеччини (DIN), США (ASTM).

Міжнародна стандартизація - це міжнародна діяльність з стандартизації, участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн світової спільноти. Вона здійснюється в рамках не тільки таких організацій, як ISO та IEC, а й багатьох інших (неурядових та міжурядових), наприклад: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) при ООН; Продовольчої і сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО); Міжнародної організації цивільної авіації ( ІКАО); Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ); Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) та ін

Міжнародний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною (світової) організацією зі стандартизації. Такими є неурядові організації ІСО (ISO) і МЕК (IEC), тому статус стандартів, прийнятих для застосування в країнах - членах ISO та IEC, добровільний.

Дата введення стандарту в дію - це дата, з якої стандарт набуває юридичну силу. Встановлюються для стандартів, що містять обов'язкові вимоги (ДСТУ, ОСТ, СТП). Для стандартів науково-технічних, інженерних товариств (СТО), що є для суб'єктів господарської діяльності повністю добровільними, дати введення їх в дію не встановлюються

Користувач стандарту - це юридична або фізична особа, що застосовує стандарт у своїй науково-технічної, дослідно-конструкторської, технологічної, проектної, виробничої, стандартізаторской, управлінської, навчально-педагогічної та інших видах діяльності.

Структурні елементи стандарту:

1) титульний лист (обов'язковий елемент);

2) передмова (обов'язковий елемент);

3) відомості про право власності на цей стандарт (обов'язковий елемент);

4) зміст (при необхідності);

5) введення (при необхідності);

6) найменування (обов'язковий елемент);

7) область застосування (обов'язковий елемент);

8) нормативні посилання (за наявності);

9) визначення або терміни і визначення (за наявності);

10) позначення та скорочення, що використовуються в тексті стандарту (за наявності);

11) вимоги (головний і обов'язковий елемент);

12) програми обов'язкові та рекомендовані (за наявності);

13) бібліографічні дані, тобто інформаційні відомості про документи, які були використані при розробці даного стандарту (за наявності);

14) відомості про віднесення стандарту до певної класифікаційної угрупованню Універсальної десяткової класифікації (УДК) друковано-книжкової продукції (обов'язковий елемент);

15) позначення даного стандарту (обов'язковий елемент).

Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення, змісту і позначення стандартів, прийнятих на території України, встановлені в ДСТУ.

Об'єктивний закон стандартизації - це соціально-економічна необхідність своєчасного усуспільнення нових позитивних результатів творчої інтелектуально-технічного праці дослідників і розробників у формі нормативно-технічної інформації.

4 СИСТЕМА ОРГАНІВ І СЛУЖБ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Систему органів і служб стандартизації в Україні утворюють такі структури:

- Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), підпорядкований Уряду України;

- Управління технічного нормування, стандартизації та сертифікації в центральному апараті Держкомітету України, підпорядкованого Уряду України;

- Групи фахівців з стандартизації в центральних апаратах державних органів управління (в міністерствах і відомствах України), підпорядкованих Уряду України;

- Технічні комітети (ТК) зі стандартизації, що створюються зацікавленими сторонами (підприємствами і організаціями) на добровільній основі;

- Підрозділу стандартизації, які створюються самими суб'єктами господарської діяльності (підприємствами і організаціями).

Держстандарт України здійснює державне управління стандартизацією на Україні, включаючи координацію діяльності державних органів управління України з громадськими об'єднаннями, в тому числі з технічними комітетами зі стандартизації, із суб'єктами господарської діяльності, бере участь в роботах з міжнародної, регіональної стандартизації, організовує професійну підготовку та перепідготовку кадрів у галузі стандартизації, а також встановлює правила застосування міжнародних і регіональних стандартів, правил, норм і рекомендацій по стандартизації на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (або угодами)

До системи Держстандарту України входять: наукові організації, включаючи державний науковий центр в галузі метрології; промислові підприємства з виробництва засобів вимірювань вищих класів точності; територіальні органи (ЦСМ) у всіх промислових центрах України; Інститут стандартизації, метрології та сертифікації (навчальний); видавничо - виробничий комплекс (ІПК) "Держстандарт".

Переглядів: 388