• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Класифікація ваг

В закладах харчування і торгівлі широкого використання набувають електронні ваги. Вони поділяються на ваги торгові, порційні, товарні, автомобільні, вагонні і кранові.

Порціонні ваги поділяються на ваги власне порційні і порційно-рахункові.

Порційні ваги (різновид торгових ваг) з максимальною межею зва­жування до 30 кг використовуються у всіх закладах громадського харчування при для зважування інгредієнтів згідно технологічних карт на страви при їх приготуванні, порціонуванні страв і як контрольні в кулінарних крамницях, продуктових торгових підприємствах. Крім того, вони застосовуються в магазинах і закладах харчування для розфасовки продуктів, а також у непродовольчих магазинах і виробництві (рис. 31).

Порційно-рахункові ваги використовуються при розфасовці штучних виробів. При цьому ваги дозволяють швидко визначити загальну кількість зважуваних виробів за масою одного, заздалегідь зваженого і внесеного в пам'ять ваг (рис. 31).

Товарні ваги – це ваги, що встановлюються на підлозі і мають максимальну межу зважування від 60 кг до 2 т. Вони використовуються на промислових підприємствах, складах, оптових базах, в магазинах(рис. 31).

Електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів.

Електронний контрольно-касовий реєстратор (ЕККР) - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг), найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів;

Комп'ютерно-касова система (ККС)– це реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням комп'ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів.

Електронний таксометр (ЕТ) - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

Автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

На території України діє Державний реєстр РРО (перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповіда­ють вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стан­дартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній ЗУ), метою яко­го є забезпечення реалізації та використання лише тих реєстраторів вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані в державній системі сер­тифікації на відповідність вимогам чинних державних стандартів і доз­волені до застосування.

Державний реєстр дає змогу за допомогою технічних засобів елек­тронної касової техніки впровадити дієвий державний контроль за фінансово-господарською діяльністю СПД всіх форм власності. Ре­алізація та реєстрація РРО, не включених до Державного реєстру, за­боронена. В Україні забороняється також експлуатація моделі ЕККА, термін використання якої, встановлений Державним реєстром, закінчився.

Електронні контрольно-касові апарати (ЕККА)

Режими роботи ЕККА:

− роботи касира (основний);

− виведення оперативних звітів;

− виведення оперативних звітів з обнулінням (в кінці зміни);

− програмування;

− тестування.

Контрольна стрічка – це документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів. Вона призначена для контролю за всіма контрольно-касовими операціями. По контрольній стрічці можна перевірити виданий чек. Для цього потрібно знайти його порядковий номер на контрольній стрічці і звірити реквізити.

Крім того, при розбіжності фактичної суми виручки з сумою свідчень по грошових лічильниках правильну виручку можна визначити шляхом складання сум, надрукованих на контрольній стрічці. Без контрольної стрічки апарат не працює. Надруковані контрольні стрічки зберігаються 3 роки.

Режими виведення звітів

Для ведення обліку різних грошових операцій, сум проданих то­варів, податків, залишків товарів, ЕККА видають звітні документи на чековій стрічці. До звітних документів належать основні, такі, як:

Ø звіт X

Ø звіт Z

Звіт X — це документ установленої форми, надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, про­ведених з його застосуванням.

Звіт Z — це документ установленої форми, надрукований реєстрато­ром розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час дру­кування якого інформація заноситься до фіскальної пам'яті. Звіт Z от­римують обов'язково в кінці кожного робочого дня. Звіт Z на відміну від звіту X після вказаного фіксального номера друкує інформацію «обнулено», а також номер фіскального звіту, кількість груп ПДВ, дату, час друкування даного звіту.

Щоденно після закінчення робочого дня матеріально відповідальна особа складає денний звіт (Z-звіт) із обнулениям інформації в опера­тивній пам'яті і занесенням її до фіскальної пам'яті. Якщо в Z-звіті не відображається інформація за операціями «Службове внесення» або «Службове видання» сум готівки, то перед виконанням Z-звіту без обнуления потрібно виконати щоденний звіт (Х-звіт).

Звіт X отримують на початок робочого дня, який показує за всіма параметрами нулі, бо оперативна пам'ять була обнулена напередодні з його кінця першої та початку другої зміни або в кінці робочого дня.

Звіти X та Z складаються зі шести основних звітів:

1-й звіт — товарів. Вміщує назву товару, який був проданий, номер коду вказує суму проданого товару, його кількість та загальну суму про­даних товарів.

П-й звіт — відділів — вказує, в яких відділах продавався товар, суму виторгу кожному відділу та загальну суму проданих товарів.

III звіт — за групами товарів — вказує номери груп товарів, до яких проданий товар суми виторгу по групах товарів, та загальну суму проданих товарів.

IV — звіт — за податками — вказує загальну суму, яка підлягає опо­даткуванню, групу податку, розмір податку у Іо та сумі, а також оподат­ковану суму.

У-й звіт — операторів — вміщує дані по кожному оператору, які пра­цювали протягом робочого дня, а саме: номер оператора, кількість по­купок, суму проданих товарів кожним оператором, загальну суму; суму готівкою, за чеком та в кредит; суму службового внесення та повернен­ня, кількість та суму анульованих покупок у межах незакінченого чека.

УІ-й звіт — загальний — містить дані про кількість чеків, суму ви­торгу, суми готівкою, за чеком та в кредит загальну суму, кількість та су­му службових внесень і виведень, суму та кількість анульованих у межах незакінченого чека, номер останнього чека, ідентифікаційний номер та його літерний код; реєстраційний номер ЕККА, дату та час видачі звіту.

Виконання цих дій доцільно виконувати за допомогою представника центру сервісного обслуговування.

Центр сервісного обслуговування (ЦСО) – це суб'єкт підприємницької діяльності, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 1874