МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Сегм. 1 сегм. 1 сегм. 2 сегм. 2Сегм. 1 сегм. 1 сегм. 2 сегм. 2 сегм. 3 числовими даними<С2>, які введені з термінала, можуть бути<С>…
По-друге, однорідні компоненти присудка можуть виявитися в різних сегментах, наприклад:
числові дані для аналізу можна ввести<С> і прочитати<С3> з термінала…
В обох випадках уточнення складу присудка здійснюватиметься на другому етапі, мета якого – формування предикативної синтагми в сегменті. Претендентів на присудок п’ять: <С1> –дієслівна зв’язка в складеному іменному присудку (буде моделлю); <С2> – іменна частина складеного іменного присудка (буде моделлю); <С3> – інфінітив (прочитати); <С4> – предикативні прислівники (СКС) (можна, треба); <С5> – слова диз’юнктивного класу (прикметник/прислівник краще). Тепер проаналізуємо складне речення. Уточнюючи остаточно межі ПЧ і формуючи зв’язки між ними в дереві залежностей складного речення, необхідно розв’язати такі питання: - між якими компонентами конструкції мають встановлюватися відношення залежності, що утворюють синтаксичну структуру; - яким має бути напрям цих відношень залежності, тобто які компоненти будуть визнані головними, а які – залежними; - який тип зв’язків має бути приписаний цим відношенням залежності. Про способи відтворення сурядного зв’язку ми вже говорили, його зображують аналогічно до того, як зображені однорідні члени – тобто через уявні вузли. Щодо складнопідрядних речень, то вони мають особливості у встановленні відношень залежності, напряму і типу зв’язку. Пропонують п’ять моделей зображення. Модель 1. Правила цієї моделі працюють у тому випадку, коли предикативні частини з’єднує підрядний сполучник (його код СП). Тоді цей підрядний сполучник підпорядкований кореню головної частини, а сполучнику підпорядкований корінь підрядної, тобто абсолютним коренем складного речення стає присудок головної частини. Зв’язок через підрядний сполучник позначений буквою G. Наприклад:
Припускають, що подібні розподіли зберігають зв’язки.
Модель 2. Ця модель працює тоді, коли підрядне речення приєднане до головного за допомогою сполучного слова. Тоді абсолютним коренем є корінь головної частини, що підпорядковує собі корінь підрядної, а той, зі свого боку, – сполучне слово. Зв’язок через сполучне слово позначений літерою І.
Зрозуміло, чому розв’язання було єдиним.
Модель 3. За правилами цієї моделі головна частина, яке має у своєму складі співвідносне слово, зв’язане з підрядною, що має у своєму складі підрядний сполучник. Тоді корінь головної частини підпорядковує собі співвідносне слово в головній, співвідносне слово підпорядковує сполучник у головній, а сполучник – корінь у підрядній. Для цієї моделі підрядний зв’язок позначаємо через F, наприклад:
Модель описана так, що стає зрозумілою.
Модель 4. Правила цієї моделі зв’язують головне і підрядне зі сполучним словом таким анафоричним зв’язком, який співвідносить це сполучне слово з його антецедентом і сполучним словом. Для зображення у дереві залежностей запропоновано таку домовленість: підрядний зв’язок (який у цьому випадку позначений літерою N) з’єднує корінь головної частини зі співвідносним словом у ньому і корінь підрядної, а той, зі свого боку, сполучне слово, наприклад:
Програма аналізується тоді, коли з’являється помилковий оператор.
Модель 5. Уживання окремих підрядних сполучників супроводжується в головній частині відповідними словоформами – корелятами. При цьому компонент сполучника, який стоїть у головній частині, підпорядкований кореню головної частини, а другий компонент, що стоїть у підрядній, підпорядкований тому елементу сполучника, який стоїть у головній, і, зі свого боку, підпорядковує корінь підрядної (тип зв’язку L), наприклад:
Якщо добре описаний принцип роботи, то полегшується розуміння деяких вузлів.
Отже, систему алгоритмів І–ІІІ етапів побудовано у вигляді наближених моделей: спочатку на базі певних понять і недостатніх фактичних даних будується діюча, але недосконала модель сегментації тексту. Знання цієї моделі дає змогу уточнити низку вихідних понять і доповнити фактичні відомості, що поліпшує модель на другому етапі. І лише на третьому відбувається остаточне членування складного речення на предикативні частини і виділення в кожній із них предикативної синтагми. Повністю знята й неоднозначність деяких словоформ. Що ж до четвертого етапу, тобто аналізу синтаксичних зв’язків слів у межах простого речення або предикативної частини, то він здійснений за допомогою підграматик, які описують дієслівні, прийменникові, іменні безприйменникові зв’язки і зв’язки залежності відокремлених зворотів. Звернемося до речення, яке ми аналізували вище.
1 2 3 4 5 6 Широко обговорюються проблеми життя українського суспільства.
- виділено пари слів зі зв’язком узгодження: 5 6 (українського суспільства) - виділено пари з дієслівним керуванням: 1 2 (широко обговорюються) - виділено пари з іменним керуванням (за морфологічним принципом): 3 4 (проблеми життя) 4 6 (життя суспільства) Визначення присудка і підмета здійснено на попередньому, першому етапі. Унаслідок перетворення алгоритмічних правил у деревовидну структуру буде одержано таке дерево залежностей:
Широко обговорюються проблеми життя українського суспільства.
Проілюструємо роботу блоків алгоритму сегментації речення, виділення предикативних центрів і встановлення міжсегментних зв’язків такими результатами. Візьмемо речення: У роботі описані висновки, // які в попередніх статтях ще не були представлені, // а також методи // та прийоми, // використані автором. Скісні риски – наслідок автоматичного сегментування. Після першого етапу з п’яти сегментів виділено: <С П>, <П1 С1 С2>, <П1> та <П1>, <С4 С5>.
|
||||||||
|