Утворення СРСР

Утворенню Союзу РСР передували з'їзди Рад УРСР, ВРСР, ЗРФСР(Закав-

казька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, до складу якої вхо-дили Грузія, Вірменія й Азербайджан) і РРФСР, на яких було ухвалене ріше-ння про необхідність об'єднання в Союз на рівноправних засадах. У грудні 1922 р. був розглянутий проект договору між чотирма республіками(РСФРР, УСРР, БРСР і ЗРФСР ). Вони висловили намір утворити нову державу - СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік).

Проект договору встановлював розмежування компетенцій між новими урядовими органами Союзу РСР і республіканськими органами.

29 грудня 1922 р. у Кремлі відбулася конференція уповноважених предс-

тавників делегацій радянських республік, яка затвердила проекти Декларації про утворення СРСР і Договору про утворення СРСР. Підписання було призначене на ЗО грудня 1922 р. У цей день розпочав роботу І Всесоюзний з'їзд Рад. На ньому були розглянуті Декларація і Договір. Сталін запропону-вав ухвалити ці документи без обговорення, але за пропозицією М. Фрунзе

вони були прийняті за основу і відправлені на доопрацювання. Ратифікація документів відкладалася до II з'їзду Рад.

3.ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ ОСОБИСТОЇ ВЛАДИ СТАЛІНА

Боротьба за владу в партії. X з'їзд більшо-вицької партії (1921) прийняв резолюцію «Про єдність парти», яка забороняла ство-рення всереди ні партії груп, що мають відмінну від партійного керівництва точку зору.

Довгі роки гарантом єдності більшовиків був авторитет їхнього вождя - В. Леніна, але 21 січня 1924 р., після тривалої хвороби, він. помер,

Йосип Сталін

Боротьба за владу розгорнулася між Й. Сталіним і Л. Троцьким. У 1922 р. Сталін обійняв посаду генерального секретаря ЦК РКП); до кола його обов'язків входило кері-вництво партапаратом і кадровою політикою. Проте Сталін, геніальний адміністратор, зумів використати можливості бюрократичного апарату для створення режиму особистої влади.

Оголосивши себе єдиним «продовжувачем справи Леніна», Сталін про-голосив курс на «побудову соціалізму в одній окремо взятій країні».

Боротьба з «лівою опозицією».На противагу Сталіну в партії і україні змі-

цнювався авторитет Л. Троцького як одного зорганізаторів більшовицького перевороту і творця Червоної армії. В умовах економічної кризи Троцький пропонував створити систему примусової праці в місті і селі, обкласти замо-жних селян надподатком для якнайшвидшого одержання коштів на проми-слове будівництво. Всередині партії Троцький очолив «ліву опозицію», яка різко критикувала Сталіна зайого прагнення зосередити всю владу у своїх руках. На цьому етапі боротьби за владу Сталіна підтримували члени кері-вництва РКП, Л. Камєнєв і Г. Зінов'єв, які разом намагалися не допустити зростання впливу Троцького. У 1924 р. Сталін одержав політичну перемогу. Троцький був зміщений з посади військового міністра й звинувачений у підривній діяльності. Однак, блокуючись у своїх виступах зі Сталіним, Зінов'єв, Камєнєв та інші недооцінили самого Сталіна, який послідовно розчищав собі дорогу до одноосібної влади.

Боротьба з «новою опозицією».У 1925 р. сформувалась «нова опозиція», яку очолили Л. Камєнєв і Г. Зінов'єв. «Нова опозиція» виступалапроти моно- полізації Сталіним права на «ленінську спадщину». У боротьбі проти неї Ста-лін спирався на М. Бухаріна, О. Рикова й інших. На початку1926 р, «нова опозиція» була розгромлена прихильниками Сталіна. Лідерів опозиції усунули від державного управління.

Боротьба з «об'єднаною опозицією». У 1926 р. сформувалась «об'єднана

опозиція», до якої ввійшли Л. Камєнєв і Г. Зінов'єв разом зі своїм учорашнім ворогом - Л. Троцьким. Основна теза «об'єднаної опозиції» полягала у тому, що «ідеї революції зрадили бюрократи на чолі зі Сталіним». Вони висунули вимоги радикальної зміни політичного курсу, швидкого розвитку промисло-вості, демократизації партіїіт.д. Сталін під гаслом «захисту ленінізму» роз-правився з опозиціонерами. У 1927 р. Троцький і Зінов'єв були виключені з партії, а Камєнєв виведений зі складу ЦК.

Боротьба з «правим ухилом». Наступила черга М. Бухаріна, О. Тикова і М. Томського, які раніше підтримували Сталіна. У 1928 р. їхнє угруповання було назване «правим ухилом», їм ставилися в провину м'яка позиція щодо селянства, опір планам індустріалізації і неправильне тлумачення марксис-тського вчення. У 1929 р. «правий ухил» був розгромлений.

Утвердження режиму особистої влади Сталіна. Сталін спирався на підтри-мку органів безпеки, армію, партійний апарат. Йому в найкоротший термін удалося знищити залишки внутріпартійної демократії і затвердити свою особисту владу в партії і в країні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
УТВОРЕННЯ СРСР	\|	Особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових європейських держав: Польщі, Чехословаччини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.