Новина (дуже стисло) скорочено - Стефаник Василь

У селі сталася новина: Гриць Летючий втопив меншу дочку, а старша випросилася. Тепер про нього заговорили всі, хоча раніше мало й знали, як він жив.

Вже два роки по смерті дружини тяжко бідував чоловік, взимку не топили навіть хати, жили на печі.

Одного разу Гриць приходить додому. Діти просять їсти, чим дратують пригніченого тата. Він жалкує, що навіть чума оминає його хату. Гриць дивиться на дітей, і йому в голову западає думка: "Мерці", яка спочатку лякає його, а потім призводить до страшного рішення.

Батько говорить дочкам, що вони вирушають в гості, а по дорозі кидає меншу дочку у воду. Старша просить не топити її. Коли дочка відійшла, тато кричить, щоб вона взяла дрючок відганяти собак. Гриць не зміг перейти річки вбрід, пішов до моста...

Камінний хрест (дуже стисло) скорочено - Стефаник Василь

Скільки у селі пам’ятають Івана Дідуха, у нього завжди була одна конячина, якою селянин оброблював горб, що залишився йому у спадок від батька. Незрозуміло було, хто з них більше тягне плуга — Іван чи коняка, але чоловік ніколи не кричав на худобину.

У селі Івана всі називали Переломаним, тому що на горбі його колись продули вітри, звідтоді в нього болить поперек.

Все життя гарував Іван навколо свого горба, завозив на нього гній, забивав кілля, щоб весняні води не змивали ґрунт.

Тепер же в Івана повна хата гостей, зібралося все село. Чоловік частує їх, але сумне те частування. Думав він закликати людей на весілля сина, та сталося інакше. Розумні та освічені сини почули з якогось листа про Канаду й почали вмовляти матір. Якби не вони, ніколи не покинув би селянин свого села.

З сусідами він згадує молоді літа, парубкування, важку роботу, все життя, яке пройшло тут. Свариться на жінку, що вона плаче, тому що йому самому дуже сумно.

Іван просить односельчан справити молитву за ними і розповідає, що поставив на горбі камінний хрест із їхніми іменами. Нехай кожного року під час освячення землі вони не забувають освятити і його горб. Іванові важко розлучатися з усім селом, людьми, але найбільше сумує він за тим горбом, всім своїм життям, витраченим на цю неблагодатну землю. Залишаючи рідну хату, Іван показує жінці на хрест і говорить, що виряджаються вони на нову могилу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Земля (дуже стисло) скорочено - Кобилянська Ольга	\|	Сини (дуже стисло) скорочено - Стефаник Василь

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.