Завдання 5. Структура філософського знання.

Які наведені нижче висловлювання окреслюють основні завдання таких розділів філософського знання, як онтологія, гносеологія, методологія та антропологія? До якого розділу філософії можна віднести те, на чому наголошує Р.Декарт?

"Відмінність наших думок залежить не стільки від того, що одні люди розумніші за інших, скільки від того, що ми спрямовуємо наші думки різними шляхами та розглядаємо не одні й ті ж самі речі. Бо недостатньо мати добрий розум, головне − добре його застосовувати".

(Р.Декарт)

"[?] не вивчає буття у його конкретних проявах, наприклад, у тварин, рослин і т. і. Вона лише шукає те загальне, що мають всі речі, оскільки вони є чимось; всі вони буття, і це відноситься як до матеріальних, так і до нематеріальних істот".

(Ж.Марітен)

"Завдання[?] − правильно вказати, як з основної структури людського буття... випливають усі специфічні людські монополії, звершення та справи людини: мова, совість, інструменти, зброя, ідеї праведного і неправедного, держава, керівництво, образотворчі функції мистецтва, міф, релігія, наука, історичність та соціальність".

(М.Шелер)

Про яку філософську науку йдеться в даному уривку?

"Філософія... не розглядає наукове дослідження як самоціль, а робить проблемою... умови і межі науки у всезагальності людського життя... У час, коли до забобону вірять в науку, саме і визначається те, що напружена увага до істини та методу має неминущу актуальність".

(Х.-Г.Гадамер)

Завдання 6. Функції філософського знання.

Які функції філософського знання стверджуються міркуваннями даних філософів? Зверніть увагу на те, що ці мислителі належать до різних історичних епох та напрямів розвитку філософії. Чи залишаються актуальними їхні аргументи для сучасної культурно-історичної ситуації?

Зверніть увагу на те, що Е.Гуссерль не обмежує завдання філософії суто теоретичними справами. Які саме галузі практичної життєдіяльності фігурують тут як справа філософії? Які функції при цьому вона виконує?

"Філософія, що поширюється у формі дослідження та освіти, здійснює подвійний вплив. З одного боку, найважливіше у теоретичній установці філософської людини − це справжня універсальність критичної позиції, рішучість не приймати без запитань жодної готової думки, жодної традиції, задля того, щоб одночасно допитуватись всього традиційно визначеного універсуму щодо істини самої по собі, щодо ідеальності... Так ідеальна істина стає абсолютною цінністю, що визначає − через посередництво освітнього руху і при постійному впливі на виховання дітей − універсально перетворену практику... Якщо ідея істини самої по собі стає універсальною нормою всіх діючих у людському житті відносних істин, то це ж саме стосується і всіх традиційних норм, норм права, краси, цінності особистості правителів, цінності людських характерів і т. п. Так паралельно зі створенням нової культури виникає особливе людство і особливе життєве призначення".

(Е.Гуссерль)

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У чому полягає практицизм міфу та непрактична установка філософії? Чи може філософія бути практичною?	\|	Як би ви визначили окреслені тут функції філософії?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.